Від початку повномасштабної війни Україна залучила від партнерів майже 200 млрд доларів, проте цього обсягу все ще недостатньо для всіх потреб бюджету. Значну частину коштів спрямували на цивільні видатки, а останнім часом — і на оборону.
Міжнародна підтримка, яку Україна отримує з 24 лютого 2022 року, вже співмірна з довоєнним валовим внутрішнім продуктом країни. Ба більше, з урахуванням майбутніх програм загальний обсяг допомоги за час великої війни може суттєво перевищити показник ВВП 2021 року.
Втім, навіть таких сум поки не вистачає. Уряд шукає додаткові джерела для фінансування оборонних витрат щонайменше на 326 млрд грн, тоді як Міністерство оборони просило 1,1 трлн грн на останні чотири місяці року. Один із найімовірніших варіантів — спрямувати частину коштів, передбачених на наступний рік, на поточні потреби оборони.
У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення витрати бюджету різко зросли, а доходи, навпаки, помітно скоротилися. Щоб перекрити дефіцит, влада урізала другорядні видатки та збільшила внутрішні запозичення, однак цього виявилося замало. Тоді Україна звернулася по масштабну зовнішню допомогу.
За підсумками 2022 року країна отримала від партнерів 31,1 млрд доларів. Брак коштів тоді довелося покривати за рахунок Національного банку, який фактично профінансував уряд на 400 млрд грн. Це допомогло втримати оборонні видатки, але посилило інфляційний тиск і знизило купівельну спроможність гривні.
У 2023 році міжнародні партнери почали активніше долучатися до фінансування потреб України, а підтримка дедалі більше оформлювалася у вигляді довгострокових програм. Серед ключових механізмів були:
- EFF МВФ — 15,6 млрд доларів на 4 роки;
- Ukraine Facility ЄС — 50 млрд євро, з яких 39 млрд євро передбачено як пряму бюджетну допомогу;
- ERA Loans — 50 млрд доларів, які надаються через механізми, пов’язані із замороженими російськими активами;
- USL — 90 млрд євро на 2026–2027 роки, зокрема 60 млрд євро на закупівлю озброєння.
Окрему роль у підтримці України відіграли США, які в перші роки війни надавали кошти на безповоротній основі. У 2022–2023 роках Вашингтон виділив майже 22 млрд доларів, а ЄС — 21 млрд доларів. Водночас із 2024 року американська допомога стала залежати від внутрішньої політичної кампанії, і пряме бюджетне фінансування скоротилося.
Вагомий внесок зробили також Японія, Канада, Велика Британія та Німеччина. Водночас більшість програм підтримки мають кредитний характер, хоч і на пільгових умовах. Це збільшує державний борг, який, за даними Мінфіну, уже сягнув 214,18 млрд доларів.
За час великої війни структура боргу помітно змінилася: частка зовнішніх зобов’язань зросла до 78,3%, тоді як внутрішній борг знизився до 21,7%. Така залежність робить фінансову систему вразливішою до коливань курсу гривні та до політичних рішень партнерів.
Україна вже проводила реструктуризацію частини боргів, аби зменшити навантаження на бюджет. Але видатки на обслуговування та погашення зобов’язань і далі залишаються дуже високими: наступного року вони перевищать 1 трлн грн. Ймовірно, частину цих виплат влада знову покриватиме за рахунок нових запозичень.
