Три найбільші дистриб’ютори ліків в Україні запропонували виробникам та імпортерам нові умови поставок, за якими частина збитків від російських ударів має лягти на партнерів по ринку.
Після того як торговельні мережі почали просити постачальників ділити втрати через російські атаки, схожий підхід з’явився і на фармацевтичному ринку. Йдеться про компанії «БаДМ», «Оптима-фарм» і «Вента», які контролюють близько 90% ринку дистрибуції ліків.
У розпорядженні ЕП опинилися проєкти додаткових угод до контрактів, у яких пропонується компенсувати втрати, якщо товар на складах дистриб’юторів знищено або пошкоджено внаслідок обстрілів. Варіанти відшкодування передбачають списання заборгованості за втраченою продукцією, виплату її вартості або інший механізм, який погодять сторони.
Для фармринку ця тема стала особливо гострою у 2025–2026 роках. У листопаді було знищено дніпровський склад «Оптима-фарм», у жовтні в Києві постраждали склад і офіс компанії, а раніше під ударами опинялися й інші її об’єкти. У «БаДМ» нагадали, що на початку великої війни були зруйновані логістичні комплекси в Київській та Полтавській областях, а в грудні 2025 року удар припав ще на один склад у Дніпрі. За словами компанії, тоді втрати запасів ліків і медичних виробів перевищили 5 млрд грн.
У листі партнерів «Венти» сказано, що в серпні 2026 року її складський комплекс у Дніпропетровській області було повністю знищено, а вартість втрачених товарних запасів попередньо оцінили більш ніж у 600 млн грн. Крім того, 3 вересня був пошкоджений логістичний комплекс «Біокон», де зберігалася продукція Pfizer, Novartis, Roche, Teva та AstraZeneca.
У «БаДМ» зазначають, що отримати компенсацію за такі втрати надзвичайно складно. Компанія вже стикалася з відмовою страховиків відшкодовувати збитки за склади, знищені у 2022 році. За словами гендиректора Дмитра Бабенка, страхування ризиків нині обмежене за сумами та регіонами, а в Києві склади також уже неможливо застрахувати.
Дистриб’ютори наполягають, що влітку 2026 року ситуація для них стала особливо складною, тож вони запропонували формалізувати участь виробників у компенсації збитків. У проєктах угод передбачено, що дистриб’ютор має зафіксувати втрату, провести інвентаризацію та підтвердити її документами, фото- або відеоматеріалами, а постачальник у визначений строк має погодити варіант відшкодування.
У «Оптима-фарм» пропонують вважати знищений через війну товар неоплаченим, а якщо він уже був оплачений — замінити його або повернути гроші. У «Венті» передбачили схожу схему: постачальник має компенсувати погоджену вартість товару після підтвердження факту атаки та втрати запасів.
Позиція дистриб’юторів пояснюється тим, що саме вони залишаються останньою ланкою, яка несе прямі втрати в разі знищення складів, тоді як їхня націнка обмежена. Співрозмовники ЕП, близькі до дистриб’юторського ринку, вважають, що без участі виробників втримати бізнес у нинішніх умовах буде складно.
Виробники та імпортери, своєю чергою, кажуть, що не готові брати на себе повну компенсацію таких ризиків. Вони також наголошують на складнощах із підтвердженням збитків, вважаючи фото- і відеоматеріали недостатніми доказами. Водночас частина учасників ринку припускає, що проблему слід вирішувати за участю держави, зокрема за рахунок російських заморожених активів у ЄС.
У компанії «Дарниця» вважають, що кожну ситуацію треба розглядати окремо, а не закріплювати за виробником безумовний обов’язок відшкодовувати будь-які втрати після передання товару дистриб’ютору.
Нові вимоги найбільше можуть вдарити по малих виробниках та імпортерах. Для них відсутність альтернативи найбільшим дистриб’юторам і так послаблює переговорні позиції, а додаткові зобов’язання можуть стати критичними для бізнесу.
