Військові стикаються з відмовами в кредитах і бюрократією навколо пільг

Військовослужбовці та їхні родини нерідко отримують відмови в кредитах через нечіткі правила і перестороги банків. У Верховній Раді пропонують змінити підхід до списання боргів, підтвердження статусу та захисту виплат, щоб прибрати зайву бюрократію і податкові ризики.

Питання кредитування військовослужбовців знову опинилося в центрі уваги через велику кількість відмов і розмиті норми, якими користуються фінансові установи. За словами учасників обговорення, в окремих банках частка відмов військовим та членам їхніх родин сягає 60%.

Одна з причин — пільга, яка мала б підтримати захисників, але на практиці стала для банків додатковим ризиком. Йдеться про право окремих категорій військовослужбовців і їхніх подружжів на кредит без відсотків, штрафів і пені. Водночас чіткого та зручного механізму підтвердження цього статусу досі немає.

Норма закону сформульована надто складно і залишає простір для різних тлумачень. Через це виникають суперечки, чи поширюється вона лише на чинних військових, чи стосується демобілізованих, а також як бути з тими, хто має спірний статус. За кілька років Міноборони давало різні роз’яснення, що лише посилило плутанину.

У парламенті разом із представниками ринку спробували звести спірні випадки в зрозумілу таблицю, однак у відомстві не прийняли цей варіант і запропонували орієнтуватися на попередні роз’яснення. Національний банк, своєю чергою, не може самостійно визначити, хто саме має право на пільгу, адже це не входить до його повноважень.

Ще одна проблема пов’язана зі списанням безнадійних боргів. Якщо банк прощає кредит родині загиблого, зниклого безвісти, полоненого або військового з інвалідністю, податкове законодавство може трактувати це як дохід. Тоді виникає додаткове навантаження у вигляді ПДФО і військового збору. Іноді банки беруть ці податки на себе, але для системи загалом це створює окремий бар’єр.

Щоб змінити ситуацію, у парламенті зареєстровано законопроєкт № 15458. Він дає право членам сімей, спадкоємцям і представникам загиблих, померлих, зниклих безвісти та полонених військовослужбовців, а також низці постраждалих цивільних осіб звертатися до кредитора з проханням про списання боргу. Аналогічне право передбачене і для людей, які отримали інвалідність унаслідок війни, або для їхніх представників.

Документ також пропонує зробити списану суму — включно з тілом кредиту, відсотками та комісіями — таким, що не є оподатковуваним доходом. Окремо він має прибрати податковий бар’єр для банків, якщо списання відбувається за рахунок резервів. У випадках примусового стягнення після врегулювання боргу виконавче провадження має припинятися, а виконавчий збір із захищеної категорії не повинен стягуватися.

Серед інших питань — кредити мобілізованих підприємців. Тут автори ініціативи пропонують розділяти випадки: якщо людина через мобілізацію закрила бізнес і втратила дохід, нарахування відсотків, штрафів і пені має бути зупинене. Якщо ж підприємницький бізнес продовжує працювати й приносить гроші, зобов’язання за кредитом мають виконуватися на загальних підставах.

Окремо обговорюється відмова від паперових довідок. Нині для підтвердження пільги доводиться збирати багато документів, що особливо складно для людей на фронті. Водночас банки стикаються і з підробленими військовими документами. Рішенням називають електронне підтвердження статусу через систему «Армія+» за згодою військовослужбовця.

Ще один напрям роботи — захист рахунків військовослужбовців. Йдеться про кошти, які можуть надходити у вигляді грошового забезпечення, бойових виплат або коштів на лікування. Серед варіантів, які обговорюються, — створення спеціальних рахунків і посилений захист таких коштів від стягнення.

Також планується налагодити автоматичну передачу банкам даних про полонених і зниклих безвісти через бюро кредитних історій. Це має зменшити навантаження на родини, яким зараз доводиться самостійно збирати довідки, і допомогти захиститися від шахрайських кредитів.

Автори ініціативи наголошують, що накопичені за роки війни проблеми потребують швидких рішень. Законопроєкт № 15458 раніше планували винести на розгляд у грудні, а тепер його хочуть поставити на голосування після завершення необхідних процедур.