Українські підприємства, які постраждали через ракетні та дронові атаки, можуть скористатися кількома державними інструментами підтримки — від пільгових кредитів і грантів до компенсації страхування та виплат за вимушений простій.
Для бізнесу, який втратив обладнання, склади або виробничі приміщення через війну, в Україні діє кілька програм відновлення. Вони розраховані на різні ситуації: коли потрібно відремонтувати чи замінити майно, застрахувати його від воєнних ризиків або компенсувати витрати на працівників у період зупинки роботи.
Пільговий кредит на відновлення через програму «5-7-9»
Підприємство може отримати банківський кредит на відновлення пошкодженого майна обсягом до 150 млн грн. Ставка становить 0,1% протягом перших двох років, далі діють умови програми «5-7-9». Решту комерційної ставки компенсує держава. Строк кредитування — до 10 років.
Такий кредит не входить до загального ліміту програми «5-7-9». Це означає, що бізнес, який уже користувався цією програмою, може окремо оформити фінансування саме на відновлення, але лише в межах фактичної суми збитків.
Подати заявку можна в будь-якому банку, що працює за програмою. Окрім стандартного пакета документів, знадобиться оцінка збитків. Для цього держава затвердила перелік оціночних компаній, а на сайті «Зроблено в Україні» розміщено й алгоритми дій для кожної області.
Програма доступна для малого та середнього бізнесу з українськими власниками.
Грант на відновлення обладнання
Українські виробники можуть отримати до 16 млн грн на відновлення знищеного або пошкодженого виробничого обладнання. Модель співфінансування передбачає, що основну частину витрат покриває держава — у співвідношенні 20:80.
Кошти дозволено спрямувати на купівлю, доставку та монтаж обладнання українського або іноземного виробництва. При цьому не обов’язково купувати такі самі верстати та встановлювати їх у тому самому місці.
Заявки подають через «Дію». Додаткові консультації можна отримати у відділеннях «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Для участі потрібен бізнес-план відновлення, а остаточне рішення ухвалюють Мінекономіки та Державна служба зайнятості після висновку банку.
Якщо підприємство вже отримувало грант на переробку, сума нової допомоги буде меншою на розмір раніше отриманих коштів. Програма вже працює та фінансується.
Страхування майна від воєнних ризиків
Цей інструмент складається з двох частин. Перша дозволяє підприємцям по всій країні отримати компенсацію вартості страховки — до 3 млн грн. Для цього потрібно звернутися до страхової компанії, а якщо вона готова взяти об’єкт на страхування, держава через Експортно-кредитне агентство відшкодовує частину вартості поліса.
Умова одна: майно має належати підприємству на праві власності.
Друга частина програми працює для прифронтових областей і передбачає компенсацію збитків майну — до 30 млн грн. Це квазіcтрахування, яке адмініструє Експортно-кредитне агентство. Під захист можна оформити виробниче обладнання, нерухомість та інженерну інфраструктуру.
За частковою компенсацією вартості поліса звертаються до страхової компанії, а за виплатами в межах квазіcтрахування — до ЕКА.
«Точка опори» для працівників на час простою
Якщо підприємство зупинилося після удару, воно може отримати компенсацію зарплати працівників і ЄСВ на період вимушеного простою. Відшкодування передбачене в розмірі до 17 294 грн на одного працівника — це дві мінімальні зарплати.
Виплати можуть тривати до шести місяців, якщо підприємство підтверджує відновлення або релокацію. Працівник має перебувати у трудових відносинах із компанією не менш ніж шість місяців до оформлення простою.
Програма діє для бізнесу, чиє майно було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій після 1 січня 2026 року. Заяви приймає Державна служба зайнятості.
Що ще планують змінити
Влада визнає, що чинних інструментів недостатньо для масштабу руйнувань. Серед обговорюваних змін — збільшення лімітів за страхуванням воєнних ризиків, розширення доступу для компаній з іноземними власниками, а також перегляд умов грантів і пільгового кредитування для більшого бізнесу.
Консультації щодо більшості програм надають економічні підрозділи обласних адміністрацій. Подробиці опубліковані на сайті політики «Зроблено в Україні».
