Родина з Луганської області, яка втратила господарство через війну, почала виноробний проєкт з нуля на Київщині. Сьогодні виноробня в Ржищеві приймає туристів, отримує нагороди й розвивається як сімейний бізнес.
На південь від Києва, у бік Обухова, останніми роками помітно зріс туристичний потік. Поруч із історичними місцями тут з’являються й нові виноробні, які поступово формують для Київської області образ нового винного регіону.
Одним із таких проєктів стала виноробня в Ржищеві. Вона відкрилася нещодавно, але вже працює з насиченим графіком екскурсій і приймає гостей на вихідних. За цим стоять кілька років підготовки: пошук ділянки, висадка лоз, закупівля обладнання та запуск виробництва.
Власниця господарства Елліна Юрченко — докторка філософії в галузі права, експертка з євроінтеграції та аграрної політики. До виноробства вона прийшла три роки тому, коли сімейний бізнес переїхав під Київ із окупованої території Луганської області.
Раніше родина майже 30 років займалася традиційним сільським господарством: вирощувала соняшник, пшеницю та інші культури, обробляла 1700 гектарів і вкладала кошти в техніку. Після початку повномасштабної війни господарство було знищене, землі заміновані, а житло в Сватовому не раз грабували.
Восени 2023 року сім’я почала шукати нову землю на Київщині. Відповідну ділянку знайшли під Ржищевом — тоді це була цілина, заросла дикою травою. Землю взяли в оренду через аукціон і поступово почали приводити до ладу.
Юрченко пояснює, що саме земельна реформа дала змогу отримати ділянку прозоро і на довгий термін. Для садівництва та виноградарства оренда може оформлюватися мінімум на 25 років, а це вже дозволяє вкладатися в багаторічні насадження. Водночас шлях до ліцензії на виробництво вина залишається складним.
Нині у Lehlych Winery вже 7 гектарів виноградників — за словами власниці, це найбільша площа під виноградом на Київщині. На ділянці висаджені українські лози та 8000 італійських саджанців.
Вибір на користь винограду виявився вигіднішим, ніж вирощування звичних польових культур. Елліна Юрченко наголошує, що виноградарство — це довгострокова інвестиція, але з вищою маржею. Перед посадкою фахівці з Франції дослідили ґрунти та дали рекомендації щодо сортів, а супутниковий моніторинг показав, що сильні морози в цій місцевості трапляються приблизно раз на десять років.
Втім, перші роки виявилися непростими. Саджанці з українських розсадників було важко дістати, а частину рослин, які все ж прижилися, пошкодили весняні заморозки. Найскладнішим став період, коли мороз ударив по вже прокинутих лозах.
Попри втрати, минулого сезону виноробня зібрала невеликий урожай сортів «Юпітер», «Одеський мускат», «Аліготе» та виготовила рожеве вино «Рожевий горизонт». Також вдалося отримати 100 літрів «Одеського чорного». Щоб запустити повноцінне виробництво, частину винограду докупили в Бессарабії.
Перший помітний успіх прийшов доволі швидко: шардоне виноробні отримало золото на конкурсі Wine&Spirits, а совіньйон блан — срібло. Згодом господарство перейшло до італійського розсадника Rauscedo і цієї весни висадило ще 8000 рослин класичних сортів — каберне, мерло та совіньйон блан.
Через холодну й вітряну погоду посадку знову довелося відкладати. Щоб захистити виноградник від аномальних умов, власники навіть купили димову машину та протягом двох ночей окурювали ділянку димом, додатково топили дровами.
У виробництві Lehlych Winery допомагають консультанти та відомий енолог. Водночас Елліна Юрченко не виключає, що й сама отримає профільну освіту за напрямом технологій продуктів бродіння та виноробства. За її словами, їй близький принцип роботи за інструкцією і з опорою на точну технологію.
Нині господарство розвивається за власні кошти та гранти. Підтримка від міжнародних і благодійних організацій допомогла купити обладнання, генератор, техніку та ємності. Виноробня також шукає фінансування для сонячних панелей, щоб підвищити енергоефективність.
Окремий напрям — туризм. Саме потік відвідувачів допомагає господарству триматися на плаву і робить новий виноробний проєкт помітним на мапі Київської області.
