Оплата частинами стала звичною фінансовою практикою для українців

Розстрочка в Україні з інструменту для великих покупок перетворилася на повсякденний спосіб планування витрат. Її дедалі частіше обирають не через брак коштів, а щоб гнучко розподіляти бюджет і залишати резерв на інші потреби.

Ще кілька років тому оплата частинами сприймалася насамперед як рішення для дорогих товарів. Тепер підхід змінився: для багатьох українців це вже звична опція поруч з оплатою карткою або переказом у мобільному застосунку.

Такий спосіб розрахунку став популярним не випадково. На тлі війни, коливань курсу, інфляції та загальної невизначеності люди намагаються не витрачати всі вільні кошти одразу. Навіть маючи можливість сплатити покупку повністю, клієнт часто обирає розстрочку, щоб залишити гроші на поточні потреби або можливі непередбачувані витрати.

Фактично розстрочка перестала бути ознакою нестачі грошей. Вона стала способом більш прагматично ставитися до бюджету та заздалегідь розуміти, як чергова покупка вплине на щомісячні витрати.

У першому півріччі 2026 року кількість оформлених розстрочок зросла в середньому на 5–7% порівняно з тим самим періодом минулого року. Це не різкий стрибок, а стабільне зростання, яке свідчить про те, що попит на такий формат оплати зберігається та поступово розширюється.

Одним із ключових чинників стало розширення переліку послуг, які можна оплачувати частинами. Якщо раніше розстрочка переважно асоціювалася з побутовою технікою, смартфонами та ноутбуками, то тепер її використовують значно ширше. Такий формат доступний не лише для товарів, а й для окремих послуг — наприклад, ремонту, благоустрою території, укладання плитки або сантехнічних робіт.

Це важлива зміна, адже розстрочка виходить за межі класичного споживчого кредитування і стає гнучким інструментом для різних життєвих ситуацій. Людина може не відкладати необхідний ремонт чи іншу важливу покупку, але водночас не перевантажувати бюджет одним великим платежем.

Змінюється і структура покупок. Залежно від категорії сума розстрочки може суттєво відрізнятися: у побутовій техніці йдеться як про 3 тис. грн за невеликі товари, так і про 100 тис. грн і більше за велику техніку чи комплексні покупки. Водночас у розстрочку дедалі частіше оформлюють і порівняно невеликі суми, якщо це допомагає краще контролювати витрати.

За підсумками 2025 року на електроніку та гаджети припало 35% покупок у розстрочку, на побутову техніку — 25%, на товари для дому — 12%, на товари для здоров’я, краси та особистої гігієни — 5%. Ще 8% становили меблі, 10% — сезонні товари, зокрема кондиціонери та зарядні станції, а близько 5% припало на інші потреби.

Така структура демонструє, що покупець став діяти раціональніше. Після початку великої війни люди частіше обирають те, що справді потрібно тут і зараз, а не піддаються імпульсивним рішенням.

Попит на розстрочку також швидко реагує на зовнішні умови. Під час відключень зростає інтерес до зарядних станцій і товарів для автономності. У спекотний сезон частіше купують кондиціонери та кліматичну техніку. Якщо сім’я планує ремонт, зростає потреба у фінансуванні робіт або матеріалів.

Доступний строк оплати частинами залежить від вартості товару чи послуги. Для повсякденних потреб і невеликих покупок частіше обирають короткі строки, а для дорожчих — намагаються взяти максимально зручний період, щоб зменшити навантаження на поточний бюджет. На ринку також з’являються акції з пропозицією розстрочки до 20 платежів.

Водночас строк завжди має відповідати сумі покупки. Чим вища вартість товару або послуги, тим уважніше банк оцінює навантаження на клієнта. Це звичайна банківська практика, мета якої — не лише профінансувати покупку, а й зробити так, щоб людина могла комфортно виконувати зобов’язання.

Окремо відзначається і платіжна дисципліна. Клієнти загалом відповідально ставляться до розстрочок, а прострочення залишаються в межах прогнозованої норми. Критичного зростання ризиків чи погіршення якості портфеля не фіксують.

Це також частина нової фінансової поведінки. Люди розуміють, що добра кредитна історія впливає на доступ до лімітів, кредитних продуктів і банківських послуг загалом.

Серед тих, хто хоча б раз користувався програмами розстрочки, понад 85% повертаються до цього інструменту повторно. Водночас понад 70% клієнтів вважають його зручною та вигідною альтернативою повній оплаті одразу.

У другому півріччі 2026 року очікується подальший розвиток ринку. Основним драйвером стануть розширення формату оплати частинами та партнерські програми банків із торговими мережами. Для бізнесу це спосіб підтримувати продажі, а для клієнтів — можливість отримувати потрібні товари й послуги без різкого фінансового навантаження.

На попит і надалі впливатимуть курс валюти, інфляція, ситуація з безпекою та стан енергосистеми. Якщо зростуть ризики для енергетики, збільшиться інтерес до товарів для автономності. Якщо на перший план вийде сезонний фактор, активніше купуватимуть кліматичну техніку.

Водночас розстрочка залишається корисним інструментом лише тоді, коли її використовують відповідально. Сума щомісячних платежів не повинна заважати повсякденному життю, а сам формат має допомагати планувати бюджет, а не замінювати фінансову дисципліну.

Зважений підхід до оплати частинами дає змогу контролювати витрати, уникати емоційних покупок і зберігати резерв на непередбачувані витрати. У цьому і полягає її головна перевага.