Валютний ринок увійшов у період відносної стабільності, хоча попит на валюту й досі перевищує пропозицію. До кінця вересня різких курсових змін, за оцінкою експерта, чекати не варто: долар, імовірно, залишиться в коридорі 44,4–44,8 грн, а 45 грн може бути лише верхньою межею готівкового ринку під час короткочасного сплеску попиту.
Ситуація на валютному ринку нині виглядає нетипово: негативний інформаційний фон зберігається, війна посилює ризики для логістики, енергетики та імпорту, а попит на міжбанку й надалі перевищує пропозицію. Водночас курс рухається значно спокійніше, ніж можна було б очікувати за такого набору факторів.
До кінця вересня валютних потрясінь, імовірно, не буде. Базовим орієнтиром для долара залишається діапазон 44,4–44,8 грн, а позначку 45 грн варто розглядати радше як можливий максимум готівкового ринку у разі короткого зростання попиту.
Причина відносної стійкості в тому, що в серпні-вересні на ринку фактично сформувалася нова рівновага. Вона не прибрала дефіцит валюти: попит на міжбанку зараз може перевищувати пропозицію приблизно на 15–20%, і ця диспропорція, найімовірніше, збережеться до кінця місяця.
Україна й надалі суттєво залежить від імпорту. Валюта потрібна для закупівлі пального, енергетичного обладнання, техніки, комплектуючих та інших товарів, критично важливих для економіки й безпеки. Додатковий тиск створює і сам воєнний фактор: бізнес частіше купує валюту наперед, намагаючись зменшити ризики можливих коливань.
За звичайних умов такий дисбаланс швидше підштовхнув би курс угору. Але український ринок уже давно працює за моделлю, де ключову роль відіграє Національний банк. Лише у серпні НБУ продав на валютному ринку близько $4,82 млрд, тобто в середньому понад $1,1 млрд на тиждень.
Саме такі інтервенції дають змогу перекривати значну частину структурного дефіциту валюти та не дозволяють короткостроковому сплеску попиту перерости в паніку. Водночас у активної присутності регулятора є і своя ціна: станом на 1 вересня міжнародні резерви знизилися до $48,7 млрд.
Втім, і цей рівень не виглядає критичним. За оцінкою НБУ, наявного обсягу резервів достатньо приблизно на чотири місяці майбутнього імпорту. Окрім того, до кінця року регулятор очікує зростання резервів приблизно до $70 млрд завдяки подальшому надходженню міжнародної допомоги.
Не менш важливим є й чинник монетарної політики. Облікова ставка на рівні 15,5% робить гривневі інструменти заощадження привабливими. Доходність окремих депозитних програм сягає 17,5% річних, а за гривневими ОВДП залежно від строку вона становить близько 15,2–16,5%.
Це підтримує інтерес до гривні та зменшує потенційний попит на готівкові долари чи євро. Чим більше коштів залишається в депозитах і державних облігаціях, тим менший тиск на валютний ринок.
Водночас головний ризик зараз пов’язаний не стільки з курсом, скільки з інфляцією. У серпні споживчі ціни зросли лише на 0,1% за місяць, але річна інфляція вже досягла 8,1%. Невеликий місячний показник значною мірою пояснюється сезонним здешевленням овочів і фруктів, тоді як базова інфляція залишається на рівні 0,5% за місяць і 8,1% у річному вимірі.
Окремі категорії товарів уже демонструють помітний ціновий тиск: у серпні подорожчали пальне та мастильні матеріали, транспорт, яйця. Якщо наслідки атак на енергетику, транспорт і логістику почнуть масово закладатися бізнесом у кінцеві ціни товарів, це може посилити інфляційні очікування й опосередковано підтримати попит на валюту.
НБУ прогнозує близько 10% інфляції до кінця року, а додаткові логістичні витрати після останніх атак потенційно можуть додати до річного показника ще 0,4–0,6 в. п. Саме тому друга половина вересня стане важливою для оцінки того, як швидко нові витрати почнуть переноситися в споживчі ціни.
Отже, ринок нині балансує між двома групами чинників. З одного боку — війна, імпорт, інфляція та постійний дефіцит валюти. З іншого — резерви, інтервенції НБУ, висока ставка та приваблива дохідність гривневих інструментів. Поки саме другий набір чинників стримує курс від різких рухів, тож до кінця вересня сильних коливань долара, найімовірніше, не буде.
