Операція НАБУ і САП проти шахрайських кол-центрів переросла в політичний скандал: слідство вийшло на можливу причетність окремих представників прокуратури, а довкола генпрокурора Руслана Кравченка розгорнулася боротьба за його подальшу долю.
Історія з шахрайськими кол-центрами, про які говорили ще у 2023 році, вийшла на новий рівень після операції НАБУ і САП під назвою «Карфаген». Тоді суспільний резонанс навколо теми лише зростав: банки скаржилися на втрати клієнтів, а на діяльність «офісів» усе частіше вказували й громадяни країн ЄС.
Протягом останніх двох років співрозмовники «Української правди» в політичних, ділових і правоохоронних колах дедалі частіше говорили, що такий бізнес не міг би існувати без прикриття з боку правоохоронців. За їхніми словами, питання вже давно полягало не в тому, чи існують схеми, а в тому, хто саме їх захищає.
За даними джерел, після призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором у червні минулого року довкола теми з’явилося ще більше чуток про те, що частина системи могла намагатися взяти під контроль і саму «маржу» з цих схем. На цьому тлі антикорупційне розслідування стало лише питанням часу.
4 вересня близько сьомої вечора співробітники НАБУ і САП прибули до центрального входу в Офіс генерального прокурора з ухвалою суду. Проте потрапити всередину одразу не змогли: їм довелося використовувати драбини, а під час дій один із працівників зазнав травми.
За інформацією співрозмовників УП, операцію планували на пізніший термін, але почали раніше, бо фігуранти, як їм здалося, почали поспіхом зникати. Одного з ключових підозрюваних, Сергія Кропиву, затримали у Львові.
Далі слідчих чекали нові труднощі. Кабінет генерального прокурора виявився зачиненим, а відкрити його, за словами джерел, погодилися лише тоді, коли детективи були готові вибивати двері. Самого Кравченка на робочому місці вже не було. Згодом обшук провели й у нього вдома.
В ОГП спочатку заперечували сам факт обшуків у керівництва, але наступного дня були змушені їх підтвердити. Водночас Кравченко публічно відкинув причетність до «криші» шахрайських кол-центрів і назвав докази слідства сумнівними.
Після оприлюднення записів, на яких, за версією слідства, Кропива обговорює незаконні схеми й згадує «шефа» та «Андрійовича», ситуація для генпрокурора стала значно складнішою. Джерела стверджують, що Кропива міг не лише збирати гроші з кол-центрів, а й займатися ремонтом у будинку Кравченка, що лише посилило підозри.
На цьому тлі президент Володимир Зеленський опинився у непростій політичній ситуації. Ще до операції НАБУ і САП він подав до парламенту законопроєкт, який мав посилити відповідальність за шахрайство, але тепер ідеться вже не лише про боротьбу з кол-центрами, а й про можливу роль людей із системи прокуратури.
Кравченко заявив, що готовий піти у відставку, якщо таке рішення ухвалить президент або парламент. Водночас у політичних колах не виключають, що остаточна доля генпрокурора залежатиме від подальшого розвитку розслідування та його наслідків для влади.
Слідство, за інформацією джерел, також вивчає походження майна наймолодшого в історії країни генерального прокурора. Окрему увагу, як стверджується, приділяють не лише будинку в Козині, а й іншим об’єктам, а також діям, пов’язаним із роботою НАБУ і САП.
Серед обставин, які вивчає слідство, називають блокування доступу антикорупційних органів до приміщень ОГП, зачинений кабінет генпрокурора та його відсутність під час слідчих дій. Додатково джерела вказують на матеріали про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми сім’ями та підлеглими.
За даними УП, у понеділок, 7 вересня, в прокуратурі отримали розпорядження систематизувати всі матеріали, пов’язані з НАБУ і САП. Це може свідчити про те, що конфлікт між антикорупційною вертикаллю та прокуратурою далекий від завершення.
Увечері того ж дня президент зустрічався з Кравченком у присутності Давида Арахамії, щоб визначити подальшу долю ОГП перед закордонною поїздкою глави держави. Джерела зазначають, що остаточного рішення поки немає, а внутрішньополітична інтрига довкола генпрокурора зберігається.
