Майже 40 тисяч учасників національного мультипредметного тесту не впоралися з математикою. Найбільше на цей показник вплинули чоловіки старші за 25 років, які дедалі частіше реєструються на вступні іспити та вступають до вишів.
Український центр оцінювання якості освіти повідомив, що математику на НМТ не склали 39 888 учасників, або 12,1% від загальної кількості. Порівняно з минулим роком показник трохи зріс.
Аналіз ЕП свідчить, що помітну частину цього зростання забезпечили чоловіки віком понад 25 років. Саме серед них кількість негативних результатів збільшилася з 2 908 до 5 937. На цю групу припало 56% загального приросту тих, хто не подолав математичний поріг.
Середній результат у дорослих чоловіків, які закінчили школу раніше, виявився нижчим, ніж у вчорашніх школярів: 98,1 бала проти 119,7 бала у учасників 17–18 років. Водночас на загальний середній показник це вплинуло обмежено, адже дорослих абітурієнтів поки значно менше, ніж випускників шкіл.
Зростання кількості таких учасників триває вже не перший рік. У 2026 році на НМТ зареєструвалися майже 360 тисяч людей, з них 42,3 тисячі — чоловіки віком 24–50 років. Для порівняння: у 2025 році їх було 24,7 тисячі, а у 2021 році — близько 6 тисяч.
У жінок у цій самій віковій групі подібного стрибка немає. Ба більше, з віком кількість реєстрацій у них загалом зменшується, тоді як у чоловіків пік припадає на 25 років — нижню межу мобілізаційного віку.
За даними комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, до вишів уже зарахували близько 28,7 тисячі дорослих чоловіків. Більшість із них — 22 тисячі — обрали контрактну форму навчання. За час великої війни частка контрактників серед них зросла з 64% до 70%.
Серед університетів, де приріст є найпомітнішим, називають Луцький національний технічний університет, Національний лісотехнічний університет та Одеську юридичну академію. Їхні показники за рік суттєво зросли.
Голова парламентського комітету з питань освіти Сергій Бабак вважає ситуацію контрольованою. Він нагадав, що у 2023 році кількість дорослих абітурієнтів була вищою, а правила надання відстрочки тоді були м’якшими: її можна було отримати й у разі повторного навчання на тому самому рівні.
Із 2024 року відстрочка стала залежати від послідовного здобуття освіти. Це означає, що новий рівень має бути вищим за попередній. Водночас друге і третє вищу освіту формально не заборонено, але саме повторне навчання на тому самому рівні більше не дає права на відстрочку.
У 2025 році влада пропонувала повністю скасувати відстрочку для дорослих студентів, однак 15 січня 2026 року парламент цю поправку не підтримав. За словами Бабака, нині політичної волі для такого рішення немає.
