На початку 2026 року питання наповнення бюджету стало одним із найгостріших для уряду, парламенту та малого бізнесу. На тлі потреб оборони влада знову обговорює посилення податкового адміністрування, розширення бази та боротьбу з тіньовою економікою.
Початок 2026 року став непростим для Мінфіну, народних депутатів і малого бізнесу: усім доводиться шукати додаткові джерела податкових надходжень. У порядку денному опинилися продовження строку сплати військового збору, можливе запровадження ПДВ для частини платників на спрощеній системі, боротьба з дробленням бізнесу та інші фіскальні зміни, пов’язані з міжнародними зобов’язаннями України.
Військові видатки потребують стабільного фінансування, а партнери, хоч і підтримують Україну, наполягають, що уряд має активніше шукати власні ресурси. Серед таких резервів називають поліпшення податкового адміністрування, розширення податкової бази та непопулярні рішення, зокрема скасування пільг для міжнародних відправлень в Україну.
Оцінки експертів показують, що в держави є помітний резерв для зростання доходів. За дослідженням CASE України, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи, у 2024 році бюджет втратив близько 500 млрд грн через схеми тіньової економіки. За 2025 рік голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики оцінював ці втрати майже вдвічі вище.
Йдеться про зарплати в конвертах, контрабанду, сірий імпорт, контрафактні підакцизні товари та інші схеми. Такі оцінки свідчать, що значна частина бюджетних втрат пов’язана не стільки з браком податків, скільки зі слабким адмініструванням і корупцією. За основними податками держава недоотримує від 15% до 30% податкової бази.
Єврокомісія, зокрема, оцінювала VAT compliance gap для України у 2023 році на рівні 15,2%. Для країн ЄС середній показник становить 6,4%. За іншими податками публічних оцінок на рівні Євросоюзу небагато, однак українські аналітичні центри також фіксують системні проблеми по всіх ключових податках.
Найпоказовіший приклад — акцизний податок. Він один із найбільш зарегульованих в Україні: для нього передбачені ліцензування, акцизні марки, реєстрація накладних, контроль виробництва й імпорту, обов’язкове застосування РРО та окремі правила обігу підакцизної продукції. Проте велика кількість вимог сама по собі не гарантує ефективного контролю.
Дослідження Kantar демонструють високий рівень тіні на тютюновому ринку та в сегменті електронних сигарет. За даними компанії, на початку 2026 року частка нелегальної продукції в категорії тютюнових виробів становила 17,6%, а в сегменті електронних сигарет у липні-серпні 2025 року — 93,6%. За оцінками, лише тіньовий ринок сигарет коштує бюджету 18–19 млрд грн на рік.
Україна щороку підвищує акцизи, виконуючи зобов’язання перед ЄС, але це не завжди веде до зростання надходжень. Для легального бізнесу податкове навантаження збільшується, тоді як нелегальний сегмент зберігає цінову перевагу і може нарощувати продажі. За слабкого контролю частина офіційного ринку також ризикує піти в тінь.
Дані податкової служби щодо виручки через касові апарати в сегменті тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет також вказують на проблему. Після серпня продажі через РРО зазвичай знижуються. У 2025 році офіційна виручка по сигаретах зменшилася з 14,6 млрд грн у серпні до 12,1 млрд грн у лютому, тобто на 17%. У Закарпатській, Миколаївській, Рівненській, Сумській і Тернопільській областях падіння перевищило 30%.
Це навряд чи можна пояснити лише зміною звичок споживачів. Додаткові дані вказують на зростання тіні. За інформацією Бюро економічної безпеки, офіційні посіви тютюнового листа у 2025 році становили 840 га, тоді як супутниковий моніторинг показав 14,8 тис. га. Така різниця свідчить про сировину, яку можуть використовувати для контрафакту та нелегального виробництва.
Ще одна проблема — регулювання ринку рідин для електронних сигарет. За відсутності чітких правил і дієвого контролю частина споживачів переходить на дешевші альтернативи, які майже повністю перебувають поза легальним полем. Такі товари можуть продаватися без маркування, підтвердженого походження та фіскального чека.
У квітні 2026 року БЕБ провело операцію проти нелегального ринку електронних сигарет: детективи здійснили понад 70 обшуків, вилучили майно на суму 30 млн грн і задокументували діяльність групи, яка організувала незаконне виробництво та збут рідин. У травні Нацполіція провела 272 обшуки, вилучила майно на 170 млн грн і зафіксувала несплату понад 100 млн грн акцизного податку.
Ці дії показали масштаб проблеми, але не усунули її причин. Автори аналізу зазначають, що одних лише складних цифрових систем на кшталт е-Акцизу недостатньо: вони можуть допомогти з обліком легального обігу, але не зупинять тіньове виробництво та продаж без документів.
Щоб збільшити надходження швидко і без додаткового тиску на легальний бізнес, владі пропонують зосередитися на детінізації ринків. Серед кроків називають запровадження KPI/OKR для податкової, митниці та Бюро економічної безпеки, законодавче врегулювання ринку рідин для електронних сигарет і запровадження методики tax gap для розрахунку втрат акцизу.
Такі заходи, на думку авторів, можна реалізувати до кінця 2026 року. Для цього не потрібна радикальна перебудова податкової системи, але потрібна скоординована робота уряду, парламенту та легального бізнесу. Додатковим інструментом має стати і створення міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки, яку Кабмін затвердив 5 червня 2026 року.
