Ескалація навколо Ормузької протоки вже позначилася на європейській енергетиці: в ЄС дорожчають газ і нафта, а запаси у сховищах перед опалювальним сезоном залишаються рекордно низькими. Експерти попереджають, що за холодної зими ризики зростуть і для Євросоюзу, і для України, яка залежить від імпорту газу з Європи.
Місяці напруженості на Близькому Сході й надалі тиснуть на світові енергетичні ринки. На тлі загрози блокування Ормузької протоки Євросоюз зіткнувся зі зростанням витрат на енергоносії, погіршенням економічних прогнозів і вищою інфляцією.
За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, лише за перші 44 дні війни США та Ізраїлю проти Ірану витрати ЄС на енергоносії зросли більш ніж на 22 млрд євро. У Брюсселі вже знизили прогноз економічного зростання блоку на 2026 рік, а очікування щодо зони євро погіршилися ще більше.
У Єврокомісії пов’язують це насамперед із подорожчанням палива та перебоями в поставках через Перську затоку. Там нинішні потрясіння на енергоринку називають другим великим шоком менш ніж за п’ять років після кризи 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну спричинило в ЄС найважчий енергетичний кризис за десятиліття.
Особливо тривожною залишається ситуація із запасами газу. Після скорочення поставок російського трубопровідного газу Євросоюз усе сильніше спирається на скраплений природний газ зі США. Однак цього року динаміка закупівель виявилася несприятливою: літнього здешевлення не сталося, а підземні сховища заповнюються повільніше, ніж зазвичай.
За оцінками експертів, на початок серпня запаси в ЄС були заповнені лише приблизно на 60 %, тоді як до зими зазвичай прагнуть вийти на 90 %. За м’якої зими система може витримати навантаження, але у випадку холодів і безвітряної погоди ціни здатні різко зрости, а ризик нового енергетичного кризу — збільшитися.
Ситуацію ускладнює й конкуренція за СПГ з боку Азії, де спекотна погода підвищила попит на електроенергію та кондиціонування. Аналітики також зазначають, що навіть швидке відкриття Ормузької протоки не зніме головної проблеми: залежність Європи від дорогого й нестабільного імпорту газу залишається високою.
Для України це теж важливий фактор. Високі європейські ціни та сповільнене накопичення газу можуть зробити імпорт дорожчим саме на тлі обстрілів української газової інфраструктури та підготовки до складної зими.
В авіації криза виявилася менш гострою, ніж очікувалося. У квітні та травні перевізники побоювалися серйозного дефіциту пального та зростання цін на квитки, однак до червня в ЄС вдалося стабілізувати постачання завдяки збільшенню імпорту зі США та Нігерії. Втім, подорожчання авіапального й надалі тисне на регіональні аеропорти та авіакомпанії, для яких закупівля гасу становить значну частину витрат.
Єврокомісар із транспорту Апостолос Цицикостас попередив, що пасажири можуть повною мірою відчути зростання цін пізніше, коли завершиться дія хеджування. Водночас у ЄС наголошують на наявності стратегічних резервів і готовності реагувати на нові ризики.
Ще один наслідок кризи — дефіцит сировини для моторних олив. Через перебої з постачаннями запаси в європейських автовиробників скоротилися, а ціни на оливи групи III зросли в кілька разів. Компанії шукають нових постачальників і змінюють рецептури мастильних матеріалів, але ринок і далі залишається вразливим до нових збоїв у судноплавстві.
