Блокада морських портів і зростання логістичних витрат поставили українську залізорудну галузь у вкрай складні умови. Ferrexpo вже зупинила виробництво на Полтавському ГЗК, а «Метінвест» призупинив роботу Південного ГЗК.

Закриття портів Великої Одеси боляче вдарило не лише по аграрному експорту, а й по постачанню залізорудної сировини. Саме морський шлях довгий час давав змогу українським компаніям відправляти руду на далекі ринки, насамперед до Китаю. Тепер цей маршрут фактично втрачено.

До повномасштабної війни Україна видобувала рекордні обсяги залізної руди й значну частину продукції продавала за кордон. У 2021 році ключову роль відігравала глибоководна морська логістика, яка робила перевезення на великі відстані конкурентними за ціною. Після початку війни ця модель перестала працювати: через втрату Маріуполя галузь втратила частину внутрішніх споживачів, а блокада портів різко обмежила експорт.

На певний час ситуацію покращив український морський коридор, що запрацював наприкінці 2023 року. Тоді відвантаження знову зросли, а Китай повернувся до числа головних покупців. Втім, відновлення виявилося недовгим: нові обстріли енергетичної інфраструктури, дефіцит електроенергії, подорожчання логістики та воєнного страхування знову погіршили становище підприємств.

Додатковий тиск створили і зовнішні ринки. На тлі уповільнення попиту в Китаї світові ціни на залізну руду знизилися, тож українські компанії почали втрачати конкурентоспроможність. Експорт до Європи не став повноцінною заміною: залізничні тарифи, обмежена пропускна здатність коридорів і вуглецеві вимоги ЄС зробили такі поставки малорентабельними.

За даними галузі, у січні-липні 2026 року експорт залізної руди з України помітно скоротився. Падіння вдарило по виручці та поставило компанії перед вибором: працювати в мінус або зупиняти видобуток.

Ferrexpo: запас міцності стрімко зменшується

У найскладнішому становищі опинилася група Ferrexpo Костянтина Жеваго. На відміну від частини конкурентів, вона не має власних сталеплавильних потужностей в Україні, тож бізнес майже повністю залежить від експорту. Основні обсяги окатків історично були орієнтовані на Азію, Близький Схід і Японію.

Через загрозу в Чорному морі компанія з 3 серпня призупинила видобуток руди та випуск окатків на 10–20 днів. Водночас у Ferrexpo не виключають, що зупинка може затягнутися. Ситуацію ускладнив і липневий інцидент із балкером компанії, після якого морська логістика була порушена.

У компанії заявляють, що без додаткового фінансування та відновлення нормальних відвантажень наявних коштів вистачить лише до середини вересня. Ferrexpo також шукає додатковий акціонерний капітал для поповнення обігових коштів.

«Метінвест»: перерозподіл замовлень і зупинка Південного ГЗК

У «Метінвесту» ситуація дещо стійкіша, оскільки група передусім забезпечує сировиною власні металургійні заводи, а вже потім відправляє частину продукції на експорт. Але й тут блокада моря стала критичним чинником.

Щоб зменшити навантаження на виробництво, компанія наприкінці липня призупинила видобуток на Південному ГЗК. Додатковим ударом став обстріл «Запоріжсталі», після якого комбінат зупинив роботу і позбавив гірників одного з найбільших внутрішніх споживачів руди.

У «Метінвесті» попереджають, що видобуток на Об’єднаному ГЗК у серпні може скоротитися, а обсяги перевезень залізницею — знизитися. Крім того, компанії доводиться імпортувати коксівне вугілля, альтернативи якому всередині країни після зупинки Покровської вугільної групи немає. Зростання тарифів «Укрзалізниці» лише посилило тиск на собівартість.

Галузь працює на межі зупинки

Експерти вважають, що ні сухопутні, ні річкові маршрути не здатні повноцінно замінити морський експорт руди. Обсяги занадто великі, а доставка до Азії через європейські порти залишається надто дорогою. У результаті підприємства, орієнтовані на зовнішній ринок, опинилися в зоні найбільшого ризику.

Представники галузі попереджають: якщо морське судноплавство не відновиться, найближчими тижнями можлива нова хвиля вимушених зупинок підприємств. Для української економіки це означає додаткові втрати експортної виручки та тиск на ВВП.

За оцінками експертів, підприємствам зараз бракує маржі, щоб компенсувати подорожчання логістики. Тому для частини виробників тимчасова зупинка видобутку може виявитися дешевшою, ніж робота в мінус.