Уряд готує нові зміни до оборонного бюджету: йдеться про додаткове фінансування армії, виплати військовим і врахування витрат, які не потрапили до попередніх правок держбюджету.
В українській політиці вже склалася стійка практика: великі коригування оборонного бюджету вносять не наперед, а під час розгляду державної смети на наступний рік. Причина очевидна — реальна вартість війни для бюджету та економіки постійно зростає, і влада лише фіксує це в цифрах.
Напередодні Верховна Рада вже збільшила видатки на оборону на рекордні 1,5 трлн грн, з яких 1,3 трлн грн спрямували на потреби сектору безпеки і оборони. Але в цих правках не врахували зміни системи грошового забезпечення військових, які готували в Міноборони на чолі з Михайлом Федоровим до його звільнення.
За даними видання, саме це стало однією з головних причин для нових поправок до бюджету. Міноборони запропонувало реформу виплат разом із новою системою контрактів, яка мала дати військовим чіткіші строки служби. Ініціатива викликала критику, особливо серед тих, хто служить від початку повномасштабної війни.
Востаннє грошове забезпечення військових переглядали у лютому 2023 року. Тоді влада скасувала запроваджену в перші тижні великої війни надбавку в 30 тис. грн для всіх представників Сил оборони і замінила її іншими доплатами, одночасно підвищивши мінімальне грошове забезпечення з 13 тис. грн до 20 тис. грн.
Відтоді ціни зросли, а питання виплат стало ще гострішим. У Міноборони вважають, що нові надбавки мають стимулювати прихід людей до армії та спростити комплектування підрозділів. Для цього уряд запустив експериментальний проєкт на два роки.
- 100 тис. грн на місяць — за безпосередню участь у боях;
- 170 тис. грн або 70 тис. грн на місяць — за виконання завдань у визначених зонах, залежно від характеру операцій;
- 40 тис. грн — за кожен день наступу та звільнення нових позицій;
- 20 тис. грн — за кожен день повернення втрачених позицій.
Максимальний розмір таких доплат обмежено 460 тис. грн на місяць. При цьому в ліміт не входить саме грошове забезпечення та окремі бонуси: 100 тис. грн за взяття противника в полон і 15 тис. грн за знищення живої сили противника у стрілецькому або рукопашному бою.
Для військовослужбовців, які служать у тилу й не підпадають під бойові надбавки, передбачена доплата в 10 тис. грн. У результаті мінімальна виплата має зрости з 20 тис. грн до 30 тис. грн на місяць.
Судячи з розрахунків Мінфіну, реалізація цієї системи до кінця 2026 року потребуватиме ще 107,7 млрд грн. Цих коштів у бюджеті немає, навіть після недавнього збільшення оборонних видатків.
У Міноборони запевняють, що гроші знайдуть усередині самого відомства завдяки економії на закупівлях і відмові від непотрібних витрат. Федоров раніше казав, що переведення частини закупівель на тендери дозволило зекономити до 20% і спрямувати мільярди доларів на інші потреби.
Втім, чи збережеться така економія після зміни керівництва міністерства, поки невідомо. За оцінками співрозмовників у Верховній Раді та Мінфіні, оборонний бюджет однаково доведеться збільшити ще на 200–250 млрд грн. Запит на це в Міноборони надсилали ще до відставки Федорова.
Додатковий чинник — стартовий дефіцит оборонного бюджету. За словами співрозмовника з фінансового блоку влади, під час підготовки нових цифр враховують, що рік почався з нестачею близько 300 млрд грн, адже затверджений раніше бюджет на 2026 рік виявився нижчим за фактичні видатки 2025-го.
Така ситуація пояснюється тим, що проєкт бюджету уряд готує за пів року до початку наступного року. Через це планування часто не встигає за війною. У підсумку влада нерідко просто переносить показники поточного року в проєкт наступного, а потім восени вносить великі поправки.
Подібний сценарій уже був у 2025 році: поки бюджет на 2026-й готували, до смети 2025-го внесли зміни і збільшили оборонні видатки ще на 300 млрд грн. Але в новий документ ці суми вже не потрапили.
Через це ризик повторення зберігається і в 2027 році. Навіть якщо додаткові 200–250 млрд грн врахують під час підготовки наступного бюджету, нові перегляди все одно можливі, адже держава щороку вносить у смету зміни на сотні мільярдів гривень.
Восени зазвичай відбувається основний етап коригувань, щоб профінансувати армію до кінця року. Частково це пов’язано з тим, що на початку року витрати часто покривають за рахунок коштів, закладених на пізніший період.
Водночас голосування за поправки до бюджету на 2026 рік очікують у вересні, щоб держава встигла забезпечити зарплати та доплати військовим. Але уряд поки не поспішає подавати відповідний законопроєкт, а в урядових колах не виключають, що рішення можуть знову переглянути.
Серед співрозмовників лунають різні версії: новий очільник Міноборони може змінити підхід до виплат, зосередитися на закупівлі дронів або зробити ставку на мобілізацію. Не виключають і варіант, за якого доплати профінансують за рахунок внутрішніх ресурсів відомства без окремого перегляду бюджету.
У Мінфіні при цьому нагадують, що поправки потрібні не лише через оборону. У бюджеті також треба передбачити фінансування нових міністерств, виділених із колишніх відомств, а ще вирішити питання із зовнішнім ресурсом.
Єдиним реальним джерелом додаткових грошей зараз називають кредит Євросоюзу на 90 млрд євро. Але його оборонну частину можна використовувати лише на закупівлю озброєння. Для доступу до необоронної частини Україні потрібно виконувати вимоги ЄС, зокрема ухвалювати закони з євроінтеграції. Натомість парламент у цьому напрямі просувається повільно, а до кінця серпня депутати працюватимуть у комітетах і округах, що ускладнює швидке ухвалення рішень.
