Мінфін виніс на обговорення законопроєкт, який має перекрити схеми дроблення бізнесу, фіктивних ФОП і виведення прибутку в офшори. Якщо документ ухвалять, нові норми запрацюють із січня 2028 року.
Схеми, за яких один бізнес штучно ділять між кількома підприємцями, давно стали помітною проблемою для української економіки. У закладах харчування це може виглядати як два чеки — окремо за їжу та напої. У торгівлі та сфері послуг трапляються ще складніші моделі: одна мережа оформлена на десятки або сотні фізичних осіб-підприємців, щоб кожен залишався в межах спрощеної системи та не сплачував ПДВ.
За оцінками економістів CASE Ukraine, такі практики щороку коштують бюджету 14–19 млрд грн. Серед найпомітніших прикладів — мережа «МаркетОпт», де діяльність сотень магазинів розподіляли між тисячами ФОП, частину яких оформили на підставних осіб. Подібні схеми також виявляли у ювелірній сфері, торгівлі технікою, одягом, взуттям і в ресторанному бізнесі.
Щоб закрити такі лазівки, Мінфін підготував законопроєкт про імплементацію правил ЄС щодо протидії ухиленню від сплати податків ATAD. Документ запроваджує поняття податкового зловживання — операції або ланцюга операцій, мета яких полягає в отриманні податкової вигоди без реальної економічної причини. Окремо з’явиться і термін «комбінована операція» для випадків, коли кілька платників діють узгоджено.
Одна з ключових змін стосується ФОП. Якщо податкова визнає операцію зловживанням, дохід або майно, отримані в її межах, можуть обкладатися за ставкою 30% замість звичних 3–5%. Фактично це виглядатиме як штрафна податкова міра.
Під дію норми можуть потрапити і фіктивні підприємці, і компанії, які використовують статус ФОП замість трудових договорів. Йдеться про випадки, коли людина фактично працює як найманий працівник, але формально щомісяця виставляє рахунок за послуги. Податківці також зможуть оскаржувати ланцюги технічних посередників, якщо ті не виконують реальних функцій, а лише дроблять оборот.
Законопроєкт зачіпає і великий бізнес. Для іноземних компаній запроваджують критерій місця ефективного управління: якщо фактичні рішення ухвалюються в Україні, таку структуру можуть визнати українським податковим резидентом і зобов’язати сплачувати податок на прибуток тут. За невиконання цієї вимоги передбачено штраф у 600 тис. грн.
Ще один блок змін спрямований проти виведення прибутку через внутрішні позики. Документ обмежує суму відсотків, яку можна списувати на витрати, 30% від показника, близького до EBITDA. Це має зробити невигідним штучне нарощування боргів перед офшорними структурами.
Нова логіка спирається на принцип GAAR — правила проти податкових зловживань. Воно дає податковій право оскаржувати не лише прямі порушення, а й формально законні операції, якщо вони не мають реальної ділової мети й потрібні лише для зменшення податків.
Водночас експерти застерігають від ризиків суб’єктивного тлумачення. Під підозру може потрапити і звичайна господарська структура холдингу, де різні компанії відповідають за логістику, продажі або виробництво. Окрему увагу викликає і норма про податкове резидентство для українців за кордоном: якщо ФОП або фрилансер продовжує працювати з українськими замовниками, це може стати підставою для визнання його резидентом України.
Наразі законопроєкт ще перебуває на стадії громадського обговорення і не внесений до Верховної Ради. Мінфін пов’язує його з зобов’язаннями перед МВФ, Національною стратегією доходів і рекомендаціями Єврокомісії. Якщо документ ухвалять, нові правила почнуть діяти з січня 2028 року.
