Польща стала для українських підприємців не лише напрямком релокації, а й одним із найзручніших ринків для розвитку. У країні вже працюють тисячі компаній з українським капіталом, а їхніми клієнтами дедалі частіше стають не тільки українці, а й поляки.
Польща залишається однією з перших країн, яку український бізнес обирає для переїзду та запуску нових проєктів. Це пов’язано не лише з близькістю ринку, а й з тим, що місцеве середовище виявилося доволі зрозумілим і комфортним для роботи.
Українські кафе, ресторани, магазини та сервіси в Польщі стають дедалі помітнішими. У такі заклади приходять не лише українці, а й місцеві жителі. Серед прикладів — популярна українська кав’ярня Milk Bar, біля якої нерідко утворюються черги, а також мережа магазинів українських товарів BestMarket, що вже налічує 35 точок по країні.
За даними Центру економічної інформації Польщі, у країні працюють майже 27 тис. компаній з українським капіталом. Крім того, після початку великої війни українці відкрили понад 100 тис. індивідуальних підприємств. Значною мірою це стало можливим завдяки рішенням польської влади, яка надала громадянам України доступ до ринку праці та можливість вести бізнес на прозорих умовах.
Для українських компаній Польща — не єдиний ринок, а радше зручна точка входу до Європейського Союзу. Підприємців приваблюють зрозумілі правила, швидка реєстрація та порівняно низький рівень бюрократії. Багато процедур автоматизовано: від податкового адміністрування до повернення ПДВ. Найбільше часу зазвичай потребує оформлення дозвільних документів, наприклад, під час ремонту приміщення або відкриття магазину.
Додатковим чинником є й велика кількість українців, які звикли до українських брендів та сервісів. Відкриваючи філії в Польщі та вибудовуючи логістику до Німеччини, компанії утримують клієнтів, які виїхали за кордон. Яскравий приклад — Nova Post, яка супроводжує українців і поза межами країни.
Водночас рух бізнесу є взаємним. Польські компанії також інвестують в Україну та розширюють свою присутність на місцевому ринку. Один із найпомітніших прикладів — група LPP, яка розвиває бренди Reserved, Cropp, House, Mohito та Sinsay. Якщо на початку великої війни в Україні працювало близько 60 магазинів компанії, то зараз їх уже понад 500.
Розвиваються й інші польські мережі, зокрема Half Price та CCC. Нові кроки роблять і окремі інвестори: на український ринок вийшла компанія Pepco, а група Maspex придбала 80% акцій компанії «Карпатські мінеральні води», власника брендів «Карпатська джерельна», «Соковинка» та Gonzo.
Українських компаній у Польщі помітно більше, ніж польських в Україні, і це природно: разом із мільйонами українців, які переїхали, до країни прийшли інвестиції, нові підприємства та підприємницькі ініціативи. Часто йдеться про великі вкладення. Так, відкриття ресторану Mimosa могло коштувати 1,5 млн євро.
На тлі політичних суперечок між Києвом і Варшавою, зокрема навколо сільського господарства, бізнес по обидва боки кордону й далі орієнтується насамперед на економічну вигоду. Польські фермери працюють у межах ЄС, користуються фінансовими програмами та дешевшим фінансуванням, тож розмови про критичну загрозу з боку України виглядають перебільшеними.
Блокування кордону польськими фермерами вже створювало серйозні труднощі для логістики та бізнесу, але нині рух вантажів відновлено, а компанії адаптуються до нових умов. Політична риторика може впливати на настрої інвесторів, однак ділові рішення й далі визначаються економікою.
Українські підприємці в Польщі — це не лише наймані працівники чи трудові мігранти, а інвестори, платники податків і роботодавці. Вони створюють робочі місця та роблять відчутний внесок у польську економіку. Річні податкові надходження від громадян України до польського бюджету оцінюють більш ніж у 4 млрд євро, а за оцінками UNHCR і Deloitte, українці забезпечують близько 2,7% ВВП Польщі.
Водночас витрати польської держави на підтримку українців менші, ніж доходи від їхньої економічної діяльності. Після останніх реформ соціальна допомога дедалі більше прив’язана до офіційного працевлаштування, тож українці не лише стають частиною польського ринку, а й підтримують його своїми податками.
