Очільник порту Більбао Іван Хіменес вважає, що Євросоюзу не варто квапитися з повною забороною російського скрапленого газу, запланованою на 2027 рік. На його думку, відмовитися від таких постачань можна, але не миттєво і без додаткових ризиків для ринку.
Керівник іспанського порту Більбао Іван Хіменес, який є одним із ключових європейських пунктів приймання скрапленого природного газу, закликав ЄС відкласти заборону на імпорт російського СПГ. Він застеріг, що надто швидка відмова від цих поставок може посилити залежність Європи від газу зі США.
Хіменес наголосив, що скорочувати російський газ потрібно, однак зробити це одразу неможливо. Його коментар пролунaв на тлі того, що останніми місяцями імпорт російського СПГ до ЄС дещо зріс через кризу на Близькому Сході.
Євросоюз готує заборону на контракти щодо постачання СПГ, яка має набути чинності з 1 січня. Це рішення стало результатом багаторічних переговорів про повне припинення імпорту російських викопних видів палива після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Хоча головним джерелом газу для Іспанії залишаються трубопроводи з Алжиру, дані Enagás показують, що у травні 27,8 % поставок газу до країни припало на Росію. Це на 58,5 % більше, ніж у травні 2025 року.
У відповідь на запитання про зростання імпорту російської енергії міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила, що заборону слід запровадити за планом. За її словами, збільшення поставок має тимчасовий характер і пов’язане з логістикою в умовах нестабільних цін.
Вона також зазначила, що з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу.
Нині більша частина російського палива, яке потрапляє до Європи, надходить у вигляді СПГ із родовища «Ямал» компанії «Новатек» у Сибіру. Угорщина та Словаччина й досі отримують російський газ трубопроводом, хоча також мають поступово припинити ці закупівлі до вересня 2027 року.
За даними Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з «Ямалу» було експортовано 8,7 млн тонн СПГ. Більбао посідає четверте місце серед європейських напрямків для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.
Частина СПГ, що надходить через Іспанію, Францію та Бельгію, далі постачається споживачам за межами цих країн, зокрема німецькій компанії Sefe.
За даними порту, у 2024 році на російські поставки припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао. У 2025 році їхня частка знизилася до 48 %, чому сприяли й загальні зусилля ЄС щодо диверсифікації постачань, зокрема за рахунок США.
Водночас у січні-травні цього року імпорт російського газу знову зріс і сягнув 59 % від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40 %.
Хіменес, один із небагатьох представників галузі, який публічно критикує заборону ЄС із грудня, сумнівається, що цю норму буде реалізовано без проблем. Він вважає, що зараз не час повністю припиняти постачання з Росії, адже це може створити серйозні труднощі для Євросоюзу.
За його словами, імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти якнайбільше газу до набуття забороною чинності. Хіменес також зазначив, що російський газ має добру якість і зазвичай дешевший за американський.
Єврокомісія раніше повідомляла, що частка американського СПГ в європейському імпорті зросла з 6 % у 2021 році до 29 %, і тепер він став другим за величиною джерелом імпортного газу для ЄС після Норвегії.
Хіменес припустив, що президент США Дональд Трамп може й надалі тиснути на ЄС, щоб зберегти заборону на російський газ, адже це підтримуватиме зростання американського експорту до Європи.
