Індекс ділових очікувань зріс: бізнес розраховує на пожвавлення протягом року

Індекс ділових очікувань підприємств в Україні піднявся до 107% проти 105,8% у першому кварталі 2026 року. За даними Національного банку, компанії загалом налаштовані на пожвавлення ділової активності в найближчі 12 місяців.

Національний банк України повідомив, що квартальне опитування проводили з 30 квітня до 29 травня 2026 року. У ньому взяли участь 665 підприємств із 21 регіону країни. За підсумками другого кварталу бізнес став упевненіше дивитися на перспективи зростання виробництва товарів і послуг, а також на розвиток власних компаній.

Учасники опитування поліпшили оцінки майже всіх складових індексу. Найпомітніше зросли очікування щодо загальних обсягів реалізації власної продукції та інвестиційних витрат на машини, обладнання й інвентар.

Пожвавлення ділової активності протягом наступного року очікували підприємства 17 областей і переважної більшості видів діяльності. Водночас НБУ зазначив, що, на відміну від попередніх двох опитувань, дещо посилилися стримані оцінки керівників щодо майбутньої загальної кількості працівників.

Що стримує бізнес

  • воєнні дії та їхні наслідки залишаються головним обмежувальним фактором;
  • зберігається відчутний вплив нестачі кваліфікованих працівників;
  • очікується сильніший тиск надто високих цін на сировину та матеріали.

Регулятор також вказав, що бізнес другий квартал поспіль поліпшує оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні на наступні 12 місяців. Баланс відповідей становив 7,6% проти 0,6% у першому кварталі. Зростання випуску прогнозували респонденти з 11 областей. Найпозитивніше були налаштовані підприємства сільського господарства, енерго- та водопостачання, будівництва, транспорту і зв’язку, переробної промисловості та інших видів діяльності.

Очікувана річна інфляція на найближчі 12 місяців становила 11,6% проти 11,1% у попередньому опитуванні. Воєнні дії залишаються найвагомішим проінфляційним фактором для 80,6% респондентів. Також серед значущих чинників учасники називали виробничі витрати, курс гривні до іноземних валют і ціни на світових ринках.

Курсові очікування бізнесу погіршилися і щодо долара США, і щодо євро. Середній очікуваний курс на наступні 12 місяців становив 46,12 грн/дол. США та 54,42 грн/євро проти 45,00 грн/дол. США та 54,00 грн/євро у першому кварталі.

Поточний фінансово-економічний стан власних підприємств респонденти й надалі оцінювали стримано: баланс відповідей становив мінус 5,1% проти мінус 4,7% у першому кварталі. Водночас на горизонті 12 місяців оцінки залишаються позитивними — 2,4% проти 2,0% раніше.

Найоптимістичніші очікування показали підприємства будівельної галузі, а найбільш обережні — видобувної промисловості. Бізнес також став упевненіше прогнозувати зростання продажів у найближчий рік, зокрема на зовнішніх ринках: баланс відповідей становив 18,4% і 17,0% проти 14,5% і 15,8% у першому кварталі відповідно.

Зростання загальних обсягів реалізації очікували представники всіх видів економічної діяльності, окрім будівництва. Найбільш упевнено на розширення продажів були налаштовані сільське господарство та переробна промисловість, а на зовнішньому ринку — насамперед аграрні підприємства.

Інвестиційні плани також поліпшилися. Баланс очікувань щодо витрат на машини, обладнання й інвентар зріс до 15,5% із 12,8%. Другий квартал поспіль респонденти зберігали позитивні очікування і щодо інвестицій у будівельні роботи: 2,1% проти 1,6%.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікували помірнішого зростання їхніх обсягів у найближчі 12 місяців: 8,9% проти 11,6% у першому кварталі. Найвищі оцінки, як і раніше, були у компаній енерго- та водопостачання. Частка респондентів, які планують залучати іноземні інвестиції, становила 20,3% проти 20,9% раніше.

Очікування щодо чисельності працівників стали стриманішими. Баланс відповідей становив мінус 3,3% проти мінус 1,8% у першому кварталі. Збільшення штату прогнозували сільське господарство та підприємства інших видів діяльності, тоді як більшість інших галузей очікували скорочення персоналу, особливо переробна промисловість.

Також зросла потреба бізнесу в позикових коштах. Баланс відповідей становив 35,3% проти 34,7% у першому кварталі, а частка компаній, які планують брати банківські кредити, піднялася до 36,0% з 35,6%. Найчастіше підприємства й надалі віддають перевагу кредитам у національній валюті — 80,8% проти 83,5% раніше.

Головними перепонами для залучення нових позик залишаються надто високі ставки та наявність інших джерел фінансування. Респонденти також частіше вказували на надто складну процедуру оформлення документів — цей фактор посилився на 2,8 п. п. до 23,5%. Умови доступу до банківських кредитів компанії оцінили трохи жорсткіше: баланс відповідей становив 13,9% проти 11,4% у попередньому опитуванні. Частка підприємств, які планують залучати кошти за кордоном, не змінилася й залишилася на рівні 6,6%.