Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про ще одну схему, пов’язану з фігурантами справи «Мідас» та «Енергоатомом». За його словами, через підставну компанію «Атен» із держпідприємств виводили мільйони гривень, а в ланцюжку опинився і завод «Насосенергомаш».
У новому розслідуванні Ярослав Железняк стверджує, що фігуранти «плівок Міндіча» взяли під контроль завод «Насосенергомаш» і використали його в схемі з закупівлями та перепродажем продукції. Йдеться про підприємство в Сумах, яке виготовляє обладнання, зокрема для атомних електростанцій.
За даними, на які посилається депутат, у 2022 році завод конфіскували на користь держави через російських власників. Через два роки АРМА передало його в управління «Енергоатому» для захисту інтересів України. Після цього підприємство, як стверджується, неодноразово згадувалося в записах, що фігурують у справі «Мідас».
Железняк також звернув увагу на ТОВ «НВП “АТЕН”», яке, за його словами, присутнє в розмовах фігурантів справи. Схема, як він її описує, виглядала так:
- «Атен» виграє тендер і замовляє матеріали для виробництва деталей через дві компанії;
- ці матеріали передають на «Насосенергомаш»;
- завод виготовляє запчастини на замовлення «Атена»;
- готову продукцію «Атен» продає «Енергоатому».
На прикладі одного з тендерів уся ланка, за словами Железняка, коштувала «Атену» близько 122 млн грн. Водночас частка «Насосенергомаша» становила 7 млн грн, а «Енергоатом» заплатив за готову продукцію 149 млн грн.
«В ідеальному світі “Енергоатом” мав би замовити потрібні деталі напряму у насосного заводу», — зазначив депутат, додавши, що це, ймовірно, обійшлося б дешевше.
Железняк також заявив, що на цю схему вже звернули увагу антикорупційні органи. Нагадаємо, 10 листопада 2025 року НАБУ розкрило деталі справи про систематичне отримання неправомірної вигоди посадовцями та пов’язаними з ними людьми від контрагентів «Енергоатому». Серед підозрюваних в організації схеми названо Тимура Міндіча.
Окремо він нагадав, що нещодавно «Енергоатом» без використання електронної системи закупив послуги з комплексної оцінки корпоративного управління за 3,476 млн євро. Для порівняння, «Укроборонпром» проводив подібну закупівлю через відкриті торги й оцінив її приблизно у 40 разів дешевше.
