Україна зіткнулася з гострою нестачею американських ракет AIM-120 та AIM-9 для винищувачів F-16, які використовують для перехоплення російських крилатих ракет і нових реактивних дронів, пише The Economist.
За даними видання, українській протиповітряній обороні бракує боєприпасів для боротьби з новими російськими БПЛА «Герань-4» і «Герань-5». Ці дрони розвивають швидкість до 600 км/год, а в Росії, як стверджується, їх випускають приблизно по 3 000 на місяць.
Повідомляється, що турбореактивні двигуни для таких апаратів переважно постачають із Китаю, а частину деталей виробляють уже в самій РФ за допомогою контрабандних західних 3D-принтерів. Разом із більшими дронами «Бандероль» вони дедалі більше нагадують дешеві крилаті ракети, для яких F-16 критично не вистачає ракет AIM-120 і AIM-9.
Україна паралельно розвиває власні дрони-перехоплювачі для протидії російським безпілотникам, однак із захистом від балістичної зброї ситуація залишається значно складнішою. Запаси ракет PAC-3 для комплексів Patriot, за інформацією The Economist, майже вичерпані.
Нові великі постачання зі США, як зазначає видання, малоймовірні через скорочення американських запасів на тлі війни з Іраном. Тим часом Росія, за наведеними даними, збільшила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 на місяць: 60 ракет «Іскандер-М» і 40 ракет RM-48U.
У матеріалі також ідеться про очікування передачі Україні кількох старих франко-італійських батарей ППО SAMP/T із ракетами Aster до кінця 2026 року. Крім того, наступного року Україна має отримати вісім нових комплексів версії SAMP/T NG.
Окремо The Economist пише про ліцензійне виробництво в Німеччині до 200 менш потужних ракет PAC-2 на рік. Частину цих боєприпасів, як очікується, можуть передати Україні за згодою країн НАТО.
Суттєво змінити ситуацію, за оцінкою видання, має спільний європейсько-український проєкт Freyja. Його називають украй амбітним і порівнюють із програмою польоту на Місяць. Проєкт передбачає створення дешевшої та масовішої альтернативи ракетам PAC-3, сумісної з радарами та системами передавання даних стандарту НАТО.
В основі майбутнього перехоплювача, як стверджується, лежить українська балістична ракета малої дальності FP-7. Датчики, системи наведення та керування для проєкту мають поставити 12 європейських оборонних компаній, зокрема Thales, Leonardo, Diehl і Saab.
