Журналіст і командир роти БПЛА Юрій Бутусов розповів, які системні проблеми, на його думку, заважають українській армії, чому мобілізація лишається фрагментарною та як це впливає на поповнення підрозділів.
Юрій Бутусов, який у травні 2025 року добровільно мобілізувався, а за кілька місяців став командиром роти БПЛА 23-го штурмового полку бригади «Хартія», у розмові з УП пояснив, що головна проблема армії, на його думку, полягає не в «порогові терпимості» суспільства, а в плануванні, управлінні та розподілі ресурсів.
Він наголосив, що фронт залишається гнучким, а розвиток дронів дає змогу і стримувати ворога, і досягати проривів. Водночас Росія, за його словами, також активно нарощує власні підрозділи БПЛА та розширює коло завдань для безпілотників.
Бутусов вважає, що нинішній тиск на військових, які тримають лінію фронту, посилюється через скорочення кількості людей, яких направляють до армії. На його думку, саме це підвищує вимоги до тих, хто вже перебуває на передовій, і загострює проблему управління військом.
Окремо він прокоментував розмови про реформу ТЦК. За його словами, наразі йдеться лише про декларації, а реальних змін у мобілізаційному процесі він не бачить. Бутусов зазначив, що без конкретних строків, відповідальності та практичних рішень такі заяви не змінюють ситуацію.
Журналіст також заявив, що якісна мобілізація має бути орієнтована насамперед на потреби командирів бригад і корпусів, які відповідають за боєздатність підрозділів. Саме вони, на його думку, мають брати участь у плануванні поповнення, щоб люди потрапляли не в абстрактну систему, а в конкретні частини.
Він розкритикував нинішню модель, за якої призов і розподіл новобранців виглядають розрізненими та слабко контрольованими. Бутусов наголосив, що відповідальність за помилки на різних етапах розмита: від висновків ВЛК до направлення людей у частини, де їх інколи без урахування підготовки визначають у штурмові підрозділи.
На його думку, проблема не в тому, що мобілізація як така непопулярна, а в тому, що немає вертикалі відповідальності та довіри до системи. Він вважає, що держава має визнати цю проблему й вибудувати зрозумілі правила, за яких командири на місцях будуть зацікавлені в якісному поповненні, а суспільство — бачити, хто саме відповідає за процес.
Бутусов переконаний, що лише системний підхід здатен одночасно зменшити корупційні ризики, посилити контроль і поліпшити ставлення до мобілізації. Інакше, вважає він, влада й далі перекладатиме відповідальність на окремих командирів, не змінюючи саму модель.
