За даними «Української правди», колишній генпрокурор Руслан Кравченко міг вказати в австрійських документах адресу, яка насправді є офісом компанії, а не житловою квартирою. Журналісти пов’язують це з імовірною спробою приховати фактичне місце проживання у Відні.
У матеріалі журналіста «Української правди» Михайла Ткача йдеться, що в документах австрійського реєстру Кравченко зазначив адресу в будинку на Jordangasse, 7 у Відні. Водночас квартира № 12 за цією адресою, як стверджується, не є житлом колишнього українського генпрокурора, як того вимагає закон.
За цією адресою, за даними УП, розташований офіс компанії CS Corporate Services GmbH. На своєму сайті фірма пропонує доміциляцію, секретарський супровід, управлінські послуги та продаж уже зареєстрованих компаній.
В описі доміциляції зазначено, що адресу в першому районі Відня можна зареєструвати в торговому суді, податковій інспекції та магістраті, а працівники приймають пошту клієнтів і за їхнім дорученням пересилають її, сканують або відповідають на неї.
На цій самій адресі, як наголошується в публікації, зареєстровано щонайменше ще два десятки юридичних осіб. Серед них є структури міжнародних компаній, а також маловідомі фірми.
Автор матеріалу припускає, що таким чином Кравченко та його дружина могли намагатися не розкривати фактичне місце проживання у Відні. Також у тексті зазначається, що реєстрація в австрійській столиці може свідчити про намір легалізуватися саме там, адже Австрія не видає підозрюваних громадян України.
У публікації також наводиться іронічне зауваження про те, що у Відні вже мешкають і інші колишні українські посадовці, зокрема Олександр Тупицький, Кирило Шевченко та Андрій Холодов.
Раніше повідомлялося, що Кравченко виїхав з України в ніч на 14 вересня за кордон через пункт пропуску «Шегині — Медика» на таксі преміум-класу. Згодом він подав заяву про звільнення з органів прокуратури, і 21 вересня її задовольнили.
7 вересня Кравченко написав заяву про відставку з посади генерального прокурора на тлі розслідування НАБУ і САП щодо «криші» колл-центрів. Після цього він заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та звинуватив НАБУ і САП у заволодінні матеріалами проваджень під час обшуків у межах спецоперації «Карфаген».
Тоді президент Володимир Зеленський звернувся до парламенту з проханням невідкладно підтримати відставку Кравченка. 14 вересня Зеленський відсторонив його від посади, а Верховна Рада згодом погодила звільнення.
