Національний банк зажадав усунути Ігоря Смілянського з посади керівника «Укрпошти», заявивши про його невідповідність вимогам професійної придатності. На тлі публічного спору про «поштовий банк» спливли й висновки перевірки, за якими державний оператор міг стати ланкою схеми з понад 11 млрд грн готівки.
Наприкінці червня Національний банк зобов’язав державну «Укрпошту» звільнити багаторічного керівника Ігоря Смілянського, заявивши, що він не відповідає вимогам професійної придатності. На виконання рішення регулятор дав п’ять робочих днів, однак на момент публікації Смілянський і далі лишався на посаді.
Публічний конфлікт між НБУ та очільником «Укрпошти» давно обертається навколо ідеї створити «поштовий банк». Водночас, як випливає з матеріалів перевірки, з якими ознайомилася редакція, претензії регулятора не зводяться лише до цього питання.
У 2023 році НБУ провів першу повноцінну перевірку «Укрпошти» як піднаглядної установи у сфері фінансового моніторингу. Період перевірки охоплював час із 1 січня 2022 року до 31 липня 2023 року. У лютому 2024 року за її підсумками компанію оштрафували на 17,39 млн грн, і це рішення «Укрпошта» не оскаржувала.
За висновками регулятора, поштовий оператор приймав готівкову виручку від компаній на загальну суму 11,9 млрд грн. Із цієї суми 11,4 млрд грн, або 95,8%, надійшли від шести ТОВ: «Метапей», «Пейбокс», «Електрум пеймент систем», «Глобалмані», ФК «Контрактовий дім» і «Свіфт гарант».
Частина цих компаній пов’язана з мережами платіжних терміналів. Зокрема, «Метапей» і «Пейбокс» були юрособами, яким формально належали ПТКС виведеного з ринку «Айбокс банку», а ФК «Контрактовий дім» і «Свіфт гарант» пов’язані з термінальними мережами EasyPay та City24. Останнім НБУ раніше також виписував великі штрафи через підозри в легалізації готівки.
Головна претензія НБУ полягає в тому, що «Укрпошта», отримуючи ці кошти, не забезпечувала належний фінансовий моніторинг. На думку регулятора, компанія не перевіряла походження готівки та не виявляла ризиків, які могли свідчити про її сумнівне походження.
В «Укрпошті» пояснювали, що залучали готівку для виплати пенсій і соціальних допомог на територіях поблизу зони бойових дій. Але НБУ встановив, що значну частину цих коштів компанія отримувала на заході країни, а потім зараховувала їх на свій рахунок у відділеннях «Ощадбанку».
По суті, у висновках перевірки «Укрпошту» описують як посередника, який приймав мільярди гривень готівкою від низки компаній, вносив ці кошти на свій рахунок, а далі переказував їх, фактично легалізуючи. Регулятор окремо звернув увагу на підозрілі деталі: приймання грошей уночі та вранці, перевезення готівки однією людиною одразу до різних областей протягом дня і неодноразове вилучення великих сум із окремих ПТКС у межах доби.
Про ризики, за даними перевірки, сигналізував і «Ощадбанк». У листі від 24 лютого 2023 року банк повідомив про різке зростання обсягів готівки, яку «Укрпошта» вносила на заході України. Там зазначалося, що з липня 2022 року суми у Закарпатській та Львівській дирекціях зросли у 64,5 і 15 разів, а окремі місячні обсяги сягали від сотень мільйонів до понад мільярда гривень.
Ще одна підозріла обставина — чеки ПТКС, які «Укрпошта» подавала як підтвердження походження коштів. У частині документів були розбіжності щодо дат інкасації, а самі чеки, за висновками перевірки, підписувала одна й та сама особа. Також фіксувалися операції на сотні тисяч гривень, внесені в термінали купюрами по 500 грн із послідовними номерами, що могло вказувати на викрадені кошти.
Окремо НБУ вказав на занижену комісію, яку «Укрпошта» брала з шести компаній. За стандартної ставки 0,2% для них застосовували тарифи від 0,001% до 0,1%. Загалом компанія заробила на цих операціях 8,7 млн грн, тоді як за звичайної ставки могла б отримати 22,8 млн грн.
Смілянський із висновками про «брудну» готівку не погоджується. Він наполягає, що «Укрпошта» працювала із суб’єктами, які перебували під наглядом НБУ, зокрема з терміналами «Айбокс банку», а тому не мала окремо перевіряти їхні операції. За його словами, компанія фактично виконувала інкасаційну функцію: забирала готівку та передавала її до банку.
Керівник «Укрпошти» також каже, що після перевірки компанія припинила прийом готівкової виручки від підприємств, аби уникнути нових претензій, хоча ця послуга, за його словами, була вигідною і бізнесу, і самій компанії. Знижену комісію він пояснює умовами роботи з великими партнерами.
На цьому тлі рішення НБУ про звільнення Смілянського стало продовженням затяжного конфлікту, у якому переплелися суперечка про майбутнє «Укрпошти», вимоги фінмоніторингу та питання до роботи державного оператора з готівкою.
