У Казахстані в неділю, 23 серпня, розпочалися перші вибори до нового однопалатного парламенту, створеного після масштабної конституційної реформи. Мандати розподіляють лише між партійними списками, тоді як опозиційні сили та незалежних кандидатів до участі не допустили.
У Казахстані проходять перші вибори до Курултаю — нового однопалатного парламенту, який з’явився після великої конституційної реформи. Голосування відбувається по всій країні як в єдиному виборчому окрузі: виборці обирають не окремих кандидатів, а партійні списки.
У парламенті передбачено 145 місць. На них претендують сім політичних сил, і всі вони підтримують курс президента Касима-Жомарта Токаєва. Самовисування на цих виборах заборонене, тому незалежні кандидати та опозиція участі не беруть.
Щоб пройти до парламенту, партіям потрібно подолати 5-відсотковий бар’єр. Після голосування розподіл мандатів усередині списків визначатиме партійне керівництво. У бюлетенях також залишили графу «проти всіх».
Дільниці працюють із 07:00 до 20:00 за місцевим часом. Перші офіційні результати очікують лише після опівночі, оскільки до цього часу заборонено оприлюднювати дані екзит-полів.
У бюлетені представлені партії «Адилет», Загальнонаціональна соціал-демократична партія, «Байтак», Народна партія Казахстану, «Ауил», «Ак жол» та Respublica. Найбільший список — 186 кандидатів — висунула нова провладна партія «Адилет», яку вважають наступницею «Отан» і «Нур Отану», що багато років були партією влади.
У звіті БДІПЛ ОБСЄ зазначається, що вибори відбуваються в умовах обмеженої свободи слова. Міжнародні спостерігачі також назвали заборону самовисування прямим обмеженням політичної участі громадян.
Правозахисні організації, зокрема Комітет захисту журналістів та ще вісім структур, заявили про різке посилення тиску на пресу, арешти журналістів і судові позови проти медіа напередодні голосування.
Нова система влади стала результатом реформи, яку Токаєв започаткував восени 2025 року. Нову конституцію схвалили на референдумі в березні 2026 року, а чинності вона набула 1 липня. Владу пояснює перехід до однопалатного парламенту прагненням пришвидшити законодавчу роботу.
Курултай отримає право ухвалювати закони, затверджувати бюджет, висловлювати недовіру уряду та погоджувати ключові призначення. Водночас широкі повноваження президента зберігаються. Токаєв сам висуне кандидатуру голови парламенту і зможе його розпустити, якщо депутати двічі відмовляться затвердити запропоновану кандидатуру або погодити призначення.
Крім того, нова конституція відновила посаду віцепрезидента, яку скасували ще 1996 року. У разі смерті президента або дострокового залишення посади саме віцепрезидент виконуватиме обов’язки глави держави до нових виборів. Незалежні експерти вважають, що це може бути способом завчасно визначити наступника і зменшити ризик внутрішньої боротьби еліт.
Реформа також відкрила Токаєву можливість знову балотуватися на президентських виборах у 2029 році. Масштабні зміни в політичній системі значною мірою пов’язані з подіями січня 2022 року, коли протести через зростання цін на скраплений газ переросли в загальнонаціональні виступи. В Алмати акції завершилися масовими заворушеннями, а Токаєв назвав події спробою перевороту. За його наказом силовики застосували зброю, унаслідок чого загинули щонайменше 238 людей.
Саме на тлі січневої кризи Токаєв усунув Нурсултана Назарбаєва від керівництва Радою безпеки, а згодом очолив правлячу партію. Після цього родичі та соратники колишнього президента почали втрачати державні посади. Тоді Токаєв обіцяв відмовитися від «суперпрезидентської» моделі, однак незалежні аналітики вважають, що реального зміщення балансу влади в країні не відбулося.
