Російська оборонна промисловість, попри заяви Кремля про нарощування видобутку сировини, і надалі спирається на імпорт стратегічних мінералів. В ESCU вважають, що частина нових проєктів не дасть промислового результату раніше 2035 року.
Росія, яка має одні з найбільших у світі запасів корисних копалин, досі не вибудувала повних виробничих ланцюгів щодо низки стратегічних мінералів, потрібних для військово-промислового комплексу. Про це йдеться у звіті Ради економічної безпеки України (ESCU).
Після 2022 року Кремль оголосив про намір збільшити видобуток дефіцитної сировини, однак, за оцінкою аналітиків, більшість таких проєктів не матимуть промислового ефекту раніше за 2035 рік. У ESCU наголошують, що це відкриває можливості для зовнішнього економічного тиску.
Найбільшим постачальником стратегічних мінералів до РФ залишається Китай. З квітня 2024 року до березня 2025 року Пекін поставив 1,6 млн тонн глинозему на $1 млрд, що становить 31,5% усього російського імпорту цієї позиції за вартістю. Також із Китаю надійшли 240 тонн вольфраму на $9,8 млн, 3,8 тонни танталу на $4 млн і 1732 тонни ніобієвої продукції на $64 млн.
Фероніобій Росія отримувала і з інших країн. Із Бразилії поставили 1033 тонни на понад $33 млн, із Канади — 388 тонн на $12,8 млн. Ще 82 тонни нідерландського фероніобію на $2,55 млн були відправлені до РФ через Туреччину, а 40 тонн бразильської та канадської сировини на $1,22 млн надійшли з Німеччини.
У ESCU зазначають, що фероніобій використовують у високоміцних і жаростійких сталях, необхідних для корпусів ракет, двигунів і бронетехніки. Аналітики також зафіксували постачання сировини, пов’язаної з виробництвом комплексів «Іскандер-М», «Кинджал», «Панцир-С» і Х-59.
Вагомими залишаються й інші канали імпорту. З Ірландії до Росії надійшов глинозем — 960,35 тис. тонн вартістю $567,68 млн, або 17% імпорту. Його використовують для виробництва алюмінію, а отже, і для військової авіації, крилатих та балістичних ракет, зокрема Х-101, «Калібр» і «Іскандер».
Казахстан забезпечував 69% імпорту танталу на $9,28 млн і 76% берилієвої продукції на $11,03 млн. Узбекистан поставив 3,95 тонни ренієвої сировини на $2,3 млн, яка потрібна для виробництва авіаційних і ракетних двигунів. Ще 290 тонн поставила Білорусь.
Помітною була й роль Вірменії: звідти до РФ надійшло 2058 тонн молібденової продукції на $65,25 млн, що становило 42% імпорту. Майже весь цей обсяг припадав на ферромолібден, який використовують у сталях для авіаційної, ракетної та військової промисловості.
Директорка з аналітики, досліджень і розслідувань ESCU Олена Юрченко заявила, що припинення таких поставок неминуче призведе до дефіциту зброї в Росії та може стати вагомим аргументом на користь припинення вогню. Водночас, за її словами, для цього потрібні жорсткі обмеження щодо всієї екосистеми постачання — від сировини до трейдерів, експортерів і логістичних хабів.
Раніше ESCU вже повідомляв про критичну залежність російської авіації, зокрема Су-34 і Су-35С, від шин із Китаю. Тоді йшлося про авіаційні шини та матеріали для їх виробництва на суму понад $60 млн, поставлені у 2024 році.
