Загострення в Ємені та нова активність сомалійських піратів створюють додаткові ризики для судноплавства в Червоному морі. На тлі загрози для протоки Баб-ель-Мандеб аналітики попереджають про можливі перебої у світовій торгівлі та постачанні нафти.

Країни Перської затоки, які роками прагнули залишатися символом стабільності в неспокійному регіоні, нині стикаються з новими викликами. Напруження зростає не лише через протистояння з Іраном, а й через дії єменських хуситів, які зірвали перемир’я із Саудівською Аравією та почали атаки на танкери й об’єкти нафтової інфраструктури.

Під загрозою опинилася протока Баб-ель-Мандеб — один із ключових проходів, що з’єднує Червоне море з Індійським океаном. На тлі блокади Ормузької протоки вона стала важливим обхідним маршрутом для світової торгівлі, тож будь-яке тривале порушення судноплавства в цьому районі може вдарити по глобальних ринках.

Хуситів пов’язують із Тегераном, і їхні дії спрямовані не лише проти саудівських інтересів, а й проти всього судноплавства в регіоні. Після серії атак танкери із саудівською нафтою почали змінювати курс і рухатися північніше до Суецького каналу, щоб далі обігнути Африку. Під ударом також опинилися об’єкти Saudi Aramco, по яких уже завдавали ударів.

Перемир’я між хуситами та Саудівською Аравією фактично втратило силу після поновлення війни між США та Іраном. За даними з тексту джерела, іранські військові інструктори відвідували підконтрольну хуситам частину Ємену, щоб підтримати операції групування та навчити його роботі з новими ракетними системами. Тегеран і хусити це заперечують.

Тривожним сигналом стало й затоплення порожнього суховантажу Eternity C, який ішов із гуманітарною допомогою до Сомалі. Судно зазнало ракетного удару хуситів 7 липня. Після цього рух через Баб-ель-Мандеб помітно скоротився: якщо раніше там проходили десятки суден на добу, то 26 липня через протоку пройшло лише 11 кораблів.

Зростання напруженості вже впливає на енергетичний ринок. За оцінками аналітиків, до атак хуситів через Баб-ель-Мандеб проходили мільйони барелів саудівської нафти щодня, а тепер компанії змушені використовувати довші маршрути та альтернативні трубопроводи. Водночас такі рішення лише частково компенсують ризики, пов’язані з можливою блокадою одразу двох ключових проток.

До проблем у Червоному морі додався і майже забутий фактор — сомалійські пірати. Після періоду затишшя вони знову активізувалися й стали ще однією загрозою для судновласників. Сомалі й надалі залишається країною зі слабким державним контролем, що створює сприятливе середовище для морського розбою.

Аналітики застерігають: якщо нестабільність збережеться, світова торгівля та ринок нафти відчуватимуть додатковий тиск. Подовження маршрутів, зростання страхових ставок і можливе скорочення постачання здатні посилити волатильність цін і збільшити витрати для споживачів.