За оцінками аналітичних центрів CASE-Україна та ІСЕТ, найбільші втрати бюджету пов’язані з тіньовими практиками у підакцизних секторах, будівництві, електроніці та роздрібній торгівлі. Серед найпоширеніших схем — зарплати в конвертах, заниження ПДВ, ухилення від акцизів і дроблення бізнесу через ФОП.
Дослідники наголошують, що рівень податкової дисципліни суттєво відрізняється залежно від галузі. За їхніми розрахунками, лише у чотирьох сегментах — підакцизних товарах, будівництві, електроніці, а також продуктового та непродуктового ритейлу — державний бюджет щороку недоотримує близько 80–100 млрд грн.
Якщо оцінювати ситуацію ширше, втрати від основних тіньових схем в усій економіці ще більші. Через виплату зарплат у конвертах держава щороку втрачає 200–265 млрд грн, а ще 105–120 млрд грн — через контрабанду та сірий імпорт.
Автори дослідження зазначають, що у 2026 році картина неоднорідна. На окремих ринках підакцизної продукції частка тіні зменшилася, тоді як у деяких товарних категоріях, навпаки, зафіксовано зростання нелегального сегмента.
Ринок пального
Саме паливний ринок став одним із помітних прикладів поліпшення. Після різкого зростання тіньового сегмента до 34% у 2022 році його частку вдалося знизити до 14% у 2024-му та до 9% на початку 2026 року. Водночас у галузі й надалі зберігаються відмінності в податковій дисципліні між операторами, хоча вони вже значно менші, ніж раніше.
Експерти зазначають, що якщо у 2022 році третина мереж виплачувала працівникам мінімальну зарплату, то нині таких випадків уже немає. Так само зникли мережі, де податкове навантаження на 1 літр пального було меншим за 1 грн.
За оцінкою дослідників, постійний тиск правоохоронних і контролюючих органів на схеми мінімізації податків уже приносить результат. Паливна галузь, на їхню думку, стала першим великим успіхом спільної роботи БЕБ, ДПС і податкового комітету Верховної Ради.
Ритейл
У роздрібній торгівлі ситуація залишається значно складнішою. Серед найбільших мереж аналітики фіксують аномалії щодо податкового навантаження, рівня зарплат і кількості офіційно оформлених працівників.
Хоча для тих, хто реалізує підакцизні товари, встановлений рівень оплати праці становить 16/12 тис. грн на місяць, приблизно в третині мереж середня зарплата тримається на рівні 8–10 тис. грн. У магазинах зі співставним розміром кількість офіційно працевлаштованих працівників коливається від 0,1 до 5 осіб.
Втрати бюджету від схеми дроблення в цьому сегменті оцінюють у 2,5–4 млрд грн на рік. Ще близько 30 млрд грн держава недоотримує через схему «мінімалка плюс конверт» і неоформлених працівників.
Побутова техніка та електроніка
На ринку побутової техніки та електроніки у 2025 році, навпаки, зафіксовано зростання продажів і податкових надходжень, що свідчить про покращення фіскальної дисципліни. Водночас і тут зберігаються мережі з аномально низьким податковим навантаженням та майже однаковими мінімальними зарплатами для більшості працівників.
Такі ознаки, на думку експертів, можуть вказувати на використання схем мінімізації податків і мають стати предметом перевірки з боку Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки. Орієнтовні втрати бюджету в цій галузі становлять 12–15 млрд грн на рік.
Будівництво
У будівельній сфері аналітики також виявили аномалії у низки великих компаній із виручкою понад 0,5 млрд грн на рік. Йдеться про податкове навантаження, рівень зарплат і кількість працівників.
У частини учасників ринку середні зарплати перебувають на рівні 7–11 тис. грн на місяць. За оцінкою експертів, це може свідчити про доплати в конвертах та інші сірі схеми, які допомагають отримувати готівку для виплат і водночас уникати податку на прибуток, ПДВ та інших обов’язкових платежів.
Що пропонують експерти
Дослідники вважають, що окремі ідеї, закладені в Національну стратегію доходів 2030, не допоможуть у боротьбі з тіньовими схемами, а навпаки можуть підштовхнути бізнес до приховування оборотів і дроблення.
Серед пропозицій експертів — щороку перераховувати обсяг тіньової економіки з урахуванням нових чинників, запровадити розрахунок податкових розривів за основними податками, передбачити фінансування БЕБ на 2027 рік і закріпити зрозумілі показники ефективності для ДПС, ДМС та БЕБ.
Також вони пропонують уточнити критерії трудових відносин, запровадити ознаки ризикових схем «ФОП замість найму» і дроблення бізнесу, зробити прозорішими дані про продажі вразливих товарних груп та посилити стимули для покупців отримувати фіскальний чек.
Крім того, експерти наполягають на підвищенні штрафів за незаконну торгівлю підакцизними товарами та активізації міжвідомчої робочої групи з детінізації економіки. На їхню думку, саме такий набір кроків може скоротити масштаби сірих схем, а не суперечливі ініціативи щодо спрощеної системи оподаткування.
