Україна як країна інвесторів: як залучити заощадження громадян в економіку

Відновлення України часто пов’язують із міжнародною допомогою та великими фондами, однак не менш важливим ресурсом можуть стати самі українці. На цьому тлі ідея розвитку ринку капіталу та залучення громадян до інвестування набуває особливого значення.

Коли йдеться про відновлення України, зазвичай мають на увазі гранти, кредити та підтримку міжнародних партнерів. Це справді важливі джерела. Але є й інший ресурс, який може відіграти не меншу роль, — самі громадяни.

Світовий банк оцінює потреби України у відновленні вже більш ніж у 500 млрд дол. Очевидно, що покрити таку суму лише за рахунок бюджету або зовнішньої допомоги неможливо. У сильної економіки завжди є ще одне джерело розвитку — її жителі. Не лише як платники податків, а й як інвестори.

За останні роки українці вже зробили помітний крок у цьому напрямі. Ще нещодавно інвестування здавалося складним інструментом, доступним лише фінансистам або заможним людям. Проте купівля військових і державних облігацій змінила це уявлення та стала масштабним уроком фінансової грамотності.

Через банківські застосунки та портал «Дія» сотні тисяч громадян уперше спробували себе в ролі інвесторів. Лише за перші чотири місяці цього року фізичні особи придбали ОВДП майже на 70 млрд грн, а загальний обсяг таких облігацій у власності громадян уже перевищує 107 млрд грн. Ці цифри свідчать не тільки про довіру до держави, а й про готовність по-новому розпоряджатися заощадженнями.

Нині більшість коштів українців або зберігається готівкою, або лежить на банківських депозитах. Це звично, але такі гроші майже не працюють на економіку: вони не створюють нових підприємств, не фінансують інновації та не допомагають бізнесу розширюватися.

У розвинених країнах діє інша модель. Мільйони людей регулярно вкладають кошти в компанії своєї держави — купують акції, корпоративні облігації, пайові фонди та інші інструменти. У підсумку виграють усі: громадяни отримують можливість накопичувати капітал, бізнес — довгострокові ресурси, а держава — стійкішу економіку.

Саме таку логіку пропонує і законопроєкт НКЦПФР про індивідуальні інвестиційні рахунки. Він ґрунтується на практиках, які давно діють у США, Великій Британії, Канаді та Японії. Суть проста: держава створює умови, за яких громадянам вигідно інвестувати у власне майбутнє.

Для українців це означатиме можливість відкривати персональні інвестиційні рахунки та купувати фінансові інструменти українського ринку капіталу, насамперед цінні папери вітчизняних компаній. По суті, людина зможе вкладати не лише в державу через ОВДП, а й у розвиток українського бізнесу.

Для довгострокових інвестицій передбачені й податкові стимули. Якщо кошти залишаються на рахунку щонайменше три роки, інвестиційний прибуток, дивіденди та проценти пропонується звільнити від оподаткування.

Втім, головний ефект реформи навіть не в податках. Найважливіше — сформувати нову культуру поводження з особистими грошима, коли кошти не просто відкладають, а змушують працювати.

Навіть хороша ідея не дасть результату, якщо нею складно користуватися. Тому ключове завдання — зробити доступ до ринку капіталу таким самим простим, як сьогодні купівля військових облігацій: кілька натискань на смартфоні, прозорі правила, зрозумілі інструменти та надійний захист інвестора.

У найбагатших країнах світу економіку визначають не лише уряди та великі корпорації. Там мільйони громадян володіють акціями, облігаціями, пенсійними накопиченнями та інвестиційними фондами. Саме вони формують внутрішній капітал, який працює десятиліттями.

Сильна економіка починається там, де мільйони громадян стають її співвласниками. І саме так можна побудувати країну, у якій гроші працюють не «під матрацом», а на добробут людей, розвиток бізнесу та майбутнє України.