Кожне нове відключення світла й кожен перегляд тарифів б’ють не тільки по домогосподарствах: підприємства, які не встигли розрахуватися з постачальником, отримують претензії, де пеня іноді перевищує вартість самої спожитої енергії. Для бізнесу це вже не операційна дрібниця, а окрема стаття збитків.
Де тут з’являється право
Українське законодавство не робить неустойку безумовною. Стаття 233 Господарського кодексу і стаття 551 Цивільного кодексу дають суду дискреційне право зменшити штрафні санкції, якщо вони надмірно великі порівняно з реальними збитками кредитора. Обидві норми опубліковані на офіційному державному порталі законодавства Верховної Ради України — Господарський кодекс України. Ключове слово тут «дискреційне»: суд не зобов’язаний зменшувати пеню, тому результат залежить від того, що саме боржник встиг зробити до ухвалення рішення.
Скільки вдається зберегти на практиці
У справі № 904/3305/22 оператор системи передачі вимагав 14 390 872,80 грн пені за прострочення оплати послуг з передачі електричної енергії. Відповідач під час розгляду повністю сплатив понад 449 млн грн основного боргу і заявив клопотання про зменшення неустойки, посилаючись на воєнний стан та соціальну значущість постачання електроенергії населенню. Суд стягнув 1 439 087,28 грн, тобто рівно десяту частину заявленого, і компанія зберегла 12 951 785 грн. У справі № 907/670/23 логіка та сама: після добровільної сплати понад 461 млн грн боргу пеню зменшили до 34 813,20 грн. Але дисконт не є фіксованим: у справі № 902/91/22 суд зменшив пеню лише наполовину, до 1 004 273,84 грн, а у справі № 902/1046/23 — на чверть, бо інтереси позивача вже були закриті стягненням трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Ширший розбір цих постанов та судова практика щодо пені за електроенергію є на сайті courthelp.pro. У спорах про поставки та послуги налічується 191 915 справ, з них 70 відсотків задоволено повністю і 11 відсотків частково, і саме частка часткових задоволень є полем для зменшення санкцій.
Що робити боржнику
Перше: закрити тіло боргу до винесення рішення першої інстанції — без цього клопотання про зменшення майже не працює. Друге: зібрати доказову базу форс-мажору, тобто довідки про обстріли, акти пошкодження майна, підтвердження власної дебіторської заборгованості. Третє: подати саме клопотання за ст. 233 ГК, а не розраховувати, що суд зменшить санкції з власної ініціативи. Четверте: окремо перевірити кваліфікацію вимоги про семивідсотковий штраф — у справі № 905/55/22 у ньому відмовили повністю, бо ця санкція стосується негрошових зобов’язань.
Застереження: навіть при зменшенні пені на 90 відсотків інфляційні втрати та три відсотки річних зазвичай стягуються у повному обсязі, бо мають компенсаційний, а не штрафний характер. Кожна справа вирішується за власними обставинами, і наведені цифри є орієнтиром практики, а не гарантією результату.
