Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща готують звернення до Єврокомісії із закликом відновити роботу над механізмом, який дозволив би використати понад 200 млрд євро заморожених російських активів для допомоги Україні.
Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща мають намір попросити Єврокомісію повернутися до розробки схеми, яка дала б змогу спрямувати понад 200 млрд євро заморожених активів російського центрального банку на фінансування України.
Ідея використання цих коштів для підтримки Києва вже обговорювалася, але минулої зими процес зупинився: Бельгія, де зберігається основна частина активів, заблокувала ініціативу.
За даними джерел, обізнаних із документом, у листі до Єврокомісії коаліція країн закличе виконавчий орган ЄС знову взятися за це питання та пояснити, як просувається розробка альтернативних правових і технічних рішень, що могли б обійти бельгійське вето.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард заявила, що настав час для нової дискусії про те, як і надалі використовувати заморожені активи Росії в інтересах України та самих країн ЄС. За словами одного зі співрозмовників, ідеться про те, щоб Єврокомісія виконала необхідну технічну роботу й допомогла закрити бюджетні потреби Києва.
Очікується, що лист буде надіслано в четвер. На тлі цього столиці країн ЄС дедалі більше говорять про потребу в додатковому фінансуванні для України, яка й надалі захищає свої міста від російських ракетних ударів. Водночас кредит у розмірі 90 млрд євро, погоджений за рахунок бюджету союзу, у Брюсселі вважають недостатнім.
Бельгія зберігає ту саму позицію, що й торік: там побоюються судових позовів з боку Росії та попереджають про ризики для фінансових ринків у разі втручання в суверенні активи. Один із джерел зазначив, що від часу попередньої дискусії та її провалу по суті нічого не змінилося.
Повернення до теми заморожених активів збіглося з новою хвилею суперечок щодо обсягу та фінансування наступного семирічного бюджету Євросоюзу. Раніше, 18 серпня, під час візиту до Києва міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що його країні потрібні гарантії: вона не має залишитися сам на сам із витратами, якщо Росія успішно оскаржить це рішення в суді. Натомість глава МЗС України Андрій Сибіга закликав активніше повернутися до обговорення того, як використати ці активи в інтересах України.
