Перший рік роботи оновленого Бюро економічної безпеки бізнес оцінив стримано: провалів не видно, але про завершену реформу говорити ще зарано.
Річниця призначення Олександра Цивінського керівником Бюро економічної безпеки стала приводом для запитань про те, як бізнес сприймає зміни в органі. У діловому середовищі вважають, що поспішати ані з похвалою, ані з висновком про провал не варто.
На думку автора оцінки, навколо БЕБ нині є дві крайнощі: одні готові повірити, що все вже гаразд, інші — переконують, що за рік нічого не змінилося. Насправді, як зазначається, ситуація значно складніша.
Після створення БЕБ у 2021 році Українська рада бізнесу разом з іншими асоціаціями запропонувала новому органу співпрацю. Представники приблизно десяти галузей передали конкретні адреси, факти та схеми нелегальної діяльності. Йшлося про те, щоб усі учасники ринку працювали за однаковими правилами та сплачували податки. Тоді бізнес подякували й пообіцяли навести лад, однак згодом стало відомо, що в частині вказаних місць незаконна діяльність не припинилася, а на зміну очікуванням повернулися старі схеми впливу та домовленостей.
Водночас і протилежна оцінка, за якою в БЕБ нічого не відбулося, також видається перебільшеною. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев регулярно критикує бюро за контрабанду, тіньовий ринок і нелегальні тютюнові виробництва, які працювали роками. Ця критика загалом слушна, але вона не показує всієї картини.
Щоб зрозуміти підсумки першого року, важливо враховувати, у якому стані Цивінський отримав відомство. Він прийшов не в нову структуру, яку можна було б збудувати з нуля, а в систему, що успадкувала кадри, зв’язки та практики старої податкової міліції. Там десятиліттями формувалися клани, неформальні домовленості, корупційні схеми та звичка «вирішувати питання» за гроші.
Окрім цього, нове керівництво не отримало достатньої підтримки ззовні. Саме призначення проходило непросто, а після нього ставлення до бюро з боку міністерств, відомств і правоохоронної системи залишалося, м’яко кажучи, прохолодним. Тобто БЕБ довелося змінювати систему зсередини без гарантованої опори назовні.
Суттєвим обмеженням стали і кадри. Швидко замінити старий склад на новий у державному органі неможливо: потрібні атестації, конкурси, перевірки, судові процедури та час. Водночас бюро мало продовжувати роботу, маючи обмежені ресурси.
З урахуванням цих обставин результат за рік виглядає помітним. Для бізнесу головним показником стало не число гучних справ, а майже повне зникнення скарг на тиск, вимагання та «кришування» з боку БЕБ. Саме це, на думку представників бізнесу, є одним із найвідчутніших змін.
Водночас це не означає, що реформа завершена. Попереду — кадрове оновлення, повноцінна робота в регіонах і закріплення вже розпочатих змін. Завершеною реформу можна буде вважати тоді, коли економічними злочинами перестануть займатися різні силові структури, а цією сферою відповідатиме один професійний орган — Бюро економічної безпеки.
Поки що ж у бізнесі сподіваються, що команда БЕБ зможе довести розпочате до кінця.
