Вашингтон і Ер-Ріяд домовилися про співпрацю в цивільній атомній енергетиці, і це вже викликало занепокоєння в аналітиків та союзників США. Угода може посилити позиції Саудівської Аравії в регіоні, але водночас підвищує ризик нової гонки ядерних озброєнь на Близькому Сході.
22 липня США та Саудівська Аравія підписали угоду про співпрацю в галузі цивільної атомної енергетики. У Білому домі запевняють, що документ відповідає високим стандартам безпеки та нерозповсюдження, а також відкриє для США нові контракти, робочі місця й вигоди для енергетичної та національної безпеки.
Угоду ще мають передати до Конгресу. Якщо протягом 90 днів конгресмени не проголосують проти, вона набуде чинності. Формально йдеться про мирний атом, але окремі положення вже спричинили занепокоєння експертів.
За умовами домовленості Ер-Ріяд отримує можливість будувати реактори за американськими технологіями, а також потенційний доступ до збагачення урану та переробки відпрацьованого палива. Саме ці напрями в перспективі можуть наблизити країну до матеріалів, придатних для створення ядерної зброї.
Особливу тривогу викликає те, що угода не містить додаткового протоколу, який дозволив би МАГАТЕ швидко проводити жорсткіші інспекції. До того ж передбачене дворічне дослідження, після якого вирішуватимуть питання щодо заводу зі збагачення урану. Отже, остаточне рішення, ймовірно, доведеться ухвалювати вже наступній адміністрації США.
Саудівська Аравія домагалася такої домовленості багато років. Для Ер-Ріяда це означає можливість диверсифікувати енергетичний сектор і зменшити залежність від нафти, вивільняючи додаткові обсяги для експорту. Водночас швидких результатів чекати не варто: на будівництво й запуск АЕС піде понад десять років.
Для США ця угода теж має політичний і економічний сенс. Вона вписується в курс на посилення американської атомної галузі та дає корпораціям доступ до великих проєктів. Крім того, на тлі суперництва з Китаєм і Росією за ринки ядерних технологій Вашингтон намагається не поступитися своїми позиціями в регіоні.
Втім, найбільші побоювання пов’язані з безпекою. В аналітичному середовищі вважають, що Саудівська Аравія може використати сам факт наявності ядерної програми як важіль тиску на США, домагаючись додаткових гарантій захисту. У разі подальшого загострення це може підштовхнути регіон до нової гонки озброєнь.
Напругу посилює і війна США та Ізраїлю проти Ірану. Тегеран багато років залишається головним прикладом того, як ядерна тема перетворюється на чинник регіональної кризи. Саме тому угоду між Вашингтоном і Ер-Ріядом сприймають не лише як економічний проєкт, а й як серйозний політичний сигнал для Близького Сходу.
