Шістьом фігурантам оголосили підозру у справі про привласнення бюджетних коштів, виділених на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель у кількох областях України. Слідство вважає, що підрядники не виконували реальне очищення полів, а лише створювали видимість робіт і вносили неправдиві дані до документів.
Національна поліція та Офіс генерального прокурора повідомили про підозру шістьом учасникам схеми, яка, за версією слідства, була пов’язана з незаконним заволодінням бюджетними коштами, призначеними для гуманітарного розмінування сільгоспземель у Миколаївській, Херсонській та Чернігівській областях.
За даними правоохоронців, після укладення договорів із Центром гуманітарного розмінування підрядники мали очищувати поля від вибухонебезпечних предметів, однак натомість імітували виконання робіт. В офіційній звітності при цьому з’являлися неправдиві відомості про нібито розміновані ділянки.
Слідство встановило, що зловмисники створювали видимість робіт навіть на тих територіях, які були очищені ще у 2023–2024 роках. Для правдоподібності вони розкопували ґрунт і підкидали боєприпаси, подаючи їх як нібито знайдені під час розмінування небезпечні предмети.
Таким чином, за версією поліції, було створено видимість розмінування понад 820 гектарів сільськогосподарських угідь у Миколаївській та Херсонській областях. Раніше про підозру вже повідомили директору одного з підприємств і керівниці групи саперів, яких слідство вважає причетними до махінацій у Херсонській області. Тепер встановлено причетність ще чотирьох осіб.
Окремий епізод стосується Миколаївської області. Прокуратура стверджує, що за фіктивне розмінування земель із держбюджету безпідставно перерахували 49,2 млн грн. Підозри отримали керівники двох столичних товариств, які виконували роботи з гуманітарного розмінування, троє керівників груп розмінування та керівник агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт.
За версією слідства, всі вони достеменно знали, що фактичне розмінування не проводиться, але сприяли оформленню документів про нібито виконані роботи. Правоохоронці зафіксували розмови підозрюваних, у яких вони обговорювали відсутність належного контролю. Також задокументовано наміри підкидати на окремі ділянки предмети, схожі на боєприпаси або їхні частини, щоб потім видавати їх за знахідки під час розмінування.
Слідство вважає, що сапери перебували поблизу нібито замінованих полів, але реальних робіт з очищення територій не проводили. Шістьом учасникам схеми, яким повідомили про підозру під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури, загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
У квітні 2026 року в межах цього ж провадження вже повідомляли про підозру директору столичного оператора протимінної діяльності та керівниці групи саперів за фактом фіктивного розмінування земель у Херсонській області. Тоді, за даними слідства, з бюджету незаконно виплатили 6,3 млн грн.
Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють, чи були аналогічні епізоди привласнення коштів під час гуманітарного розмінування і в інших регіонах України.