У Києві Північний мостовий перехід і Південний міст знову опинилися в ремонті, через що рух на них обмежують поетапно. Попри багаторічні роботи та сотні мільйонів гривень витрат, обидві переправи й далі потребують постійного обслуговування, а затори для містян залишаються звичною проблемою.
До кінця серпня на Північному мостовому переході, який з’єднує Оболонь із Троєщиною та Вигурівщиною і проходить через Дніпро та Десенку, діє часткове обмеження руху. Для мешканців лівого берега такі ремонти стали майже щорічними, а для міста — ще й джерелом втрат часу та коштів.
Відкриття Подільського мостового переходу мало б полегшити ситуацію, однак повністю проблему не вирішило. Північний і Південний мости залишаються перевантаженими, а їхній стан вимагає постійних робіт.
Начальник КП «Київавтошляхміст» Богдан Кобернюк пояснює, що Північний міст проєктували понад 50 років тому за нормами, які розраховували приблизно на 10 тисяч авто на добу. Нині ним щодня користуються 120–150 тисяч автомобілів. Таке навантаження пришвидшує зношення конструкцій, а за десятиліття міст зіткнувся з втомою металу, корозією арматури, карбонізацією бетону та старінням деформаційних швів.
За словами Кобернюка, у 2014–2026 роках на Північному мостовому переході ремонтували плиту проїзної частини, міняли гідроізоляцію й асфальтобетонне покриття, а також усували локальні пошкодження. У 2026 році поточний ремонт покриття триває і на вантовому мосту через Дніпро, де періодично перекривають смуги руху.
Роботи на перехідних прогонах через Десенку з боку Труханового острова в напрямку Троєщини розпочалися 2025 року. Переможцем тендеру стала «дочка» турецької компанії Onur, яка оцінила свої послуги у 185,4 млн грн. Ці роботи мають усунути аварійні дефекти мостового полотна та повернути споруді нормальний експлуатаційний стан.
У «Київавтошляхмісті» наголошують, що повністю закрити Північний міст неможливо, тому ремонт ведуть окремими смугами і впродовж кількох будівельних сезонів. Такий підхід, за словами комунальників, дозволяє одночасно забезпечувати безпеку та не зупиняти рух повністю.
Північний міст ремонтують щонайменше з 2014 року. Тоді виконували аварійний ремонт покриття та деформаційних швів, у 2016-му — поточний ремонт, а 2017-го виділяли кошти на планове утримання. У 2018 році «Укртрансміст» виграв тендер на поточний ремонт за 287,9 млн грн. До кінця 2020 року підрядник поступово оновлював асфальт, шви та проїзну частину. У 2021–2022 роках на мосту через Десенку знову проводили поточний ремонт, міняли плити проїзної частини, гідроізоляцію та асфальтобетон. У 2023 році КМДА повідомляла про заміну монолітної плити, укладання нового покриття й ремонт тротуара.
Скільки саме коштів було витрачено на Північний міст за 12 років, у КМДА не повідомили. Відомо лише, що за останні вісім років «Онуру» та «Укртрансмісту» виплатили 473 млн грн. Повну суму, яку комунальні підприємства спрямували на утримання та ремонт, підрахувати складно: у бюджетних програмах витрати зазвичай вказують загальною сумою для всіх мостів і шляхопроводів.
Водночас у «Київавтошляхмісті» не називають і строк безпечної експлуатації Північного мосту після нинішнього ремонту. Кобернюк вважає, що через вік споруди та завершення нормативного ресурсу в майбутньому знадобиться капітальне відновлення всіх конструктивних елементів. Точний залишковий ресурс можна буде визначити лише після комплексного обстеження та інженерних розрахунків.
Складність ще й у тому, що Північний мостовий перехід — це не одна споруда, а цілий комплекс завдовжки понад 4 км. Повністю перекрити його на рік чи два Київ не може: це одна з ключових транспортних артерій столиці. Тому складається враження, що ремонт ніколи не завершується, хоча насправді підрядники поетапно закривають різні ділянки та вирішують різні проблеми.
У 2014–2024 роках переважно ремонтували верхній шар — асфальт, гідроізоляцію, плиту проїзної частини, деформаційні шви та тротуари. У 2025 році роботи дійшли вже до конструкцій: балок, опор, несних елементів і перехідних прогонів.
Не менш складна ситуація і на Південному мосту, який із початку великої війни частково закритий. Навіть за обмеженого трафіку на ньому зберігаються щоденні затори. Це ще один об’єкт, де поточні та протиаварійні ремонти тривають майже без перерв.
Південний міст складається з десяти об’єктів — основного мосту, естакад, в’їздів і з’їздів. З 2014 по 2026 рік тут ремонтували мостове полотно, плити проїзної частини, тротуари, деформаційні шви, опори та прогонові конструкції, усували аварійні пошкодження залізобетонних плит і міняли гідроізоляцію та покриття.
Одна з причин швидкого зносу покриття на Південному мосту — його ортотропна плита, тобто тонка основа зі з’єднаних сталевих листів. Влітку метал сильно нагрівається, асфальт розм’якшується, і під вагою вантажівок покриття деформується. Навіть якісний ремонт у таких умовах не може повністю прибрати проблему.
Колишній радник мера Києва Максим Бахматов заявив, що через Південний міст проходить основна частина транзитного потоку між лівою та правою частинами України. Ще однією причиною постійних обмежень він назвав зношення деформаційних швів: їх на мосту 46, а заміна потребує розкриття бетону, зварювання та тривалих робіт.
Загальна сума витрат на ремонт Південного мосту та його естакад, замовлених «Київавтодором» із 2022 року, становить 1,06 млрд грн. За підрахунками ЕП, у 2014–2021 роках на ці цілі пішло щонайменше 250 млн грн. Як і у випадку з Північним мостом, повністю перекрити переправу неможливо, тому ремонт ведуть по смугах.
Після запровадження воєнного стану рух мостами для частини транспорту обмежили, а у 2025 році приватним авто й вантажівкам без перепусток дозволили їздити лише з лівого на правий берег. Після технічного огляду на Південному мосту також обмежили проїзд для транспорту масою понад 24 тонни, однак фахівці не раз фіксували порушення.
Міська влада вже планує капітальний ремонт Південного мосту, але строки поки не називає. Замовником робіт має стати КП «Київавтодор».
Північний і Південний мости нині мають статус обмежено працездатних. Це краще, ніж у Дарницького мосту та недобудованого Подільського, але гірше, ніж у повністю справних об’єктів. Міст імені Патона та міст «Метро» перебувають у ще складнішому стані й потребують терміновіших рішень.