На тлі нової воєнної ескалації знову лунають розмови про можливе застосування Росією ядерної зброї. Такий сценарій і далі виглядає вкрай небезпечним, але повністю відкидати його вже не можна.
Влітку 2026 року рівень воєнної напруги знову зріс, а тема ядерної зброї помітно частіше з’являється в публічних дискусіях. Її обговорюють як прихильники війни в Росії, так і експерти, які намагаються відрізнити блеф від реальної загрози.
Від початку повномасштабного вторгнення Кремль використовував власний ядерний арсенал насамперед як інструмент тиску. Ішлося не про бойове застосування, а про ядерний статус РФ, який не раз ставали способом залякування України та Заходу.
У міжнародній логіці ядерна зброя тривалий час сприймалася як засіб стримування, а не як реальна бойова сила. Вважалося, що її використання майже неминуче призведе до неконтрольованої ескалації та катастрофи планетарного масштабу. Саме тому такі розмови десятиліттями були табуйованими.
Втім, історія показує, що ставлення до атомної зброї не завжди було однаковим. Наприкінці 1940-х і на початку 1950-х років можливість обмеженого ядерного удару ще розглядали серйозно. Під час Корейської війни, зокрема, обговорювалися сценарії, за яких ядерна зброя могла б змінити перебіг бойових дій.
Тоді ж з’являлися й публікації, що моделювали можливу третю світову війну. У них описували не лише руйнівні удари по великих містах, а й повоєнне відновлення, зокрема на територіях колишньої радянської України. Згодом такі уявлення були витіснені переконанням, що навіть обмежена ядерна війна є неприпустимою.
Тепер, на четвертому році великої війни, світ знову зіткнувся з ризиком небезпечної нормалізації того, що ще недавно здавалося немислимим. Для Кремля Україна може виглядати полігоном, де він спробує обмежено застосувати ядерну зброю й перевірити межі реакції Заходу.
Водночас ідеться, найімовірніше, не про негайний удар по великих містах. Якщо Москва наважиться на такий крок, то, як припускають, спробує подати його як «обмежену» і суто військову акцію з використанням відносно малопотужних зарядів. Але навіть такий сценарій став би безпрецедентним випробуванням для України і всього світу.
Саме тому недооцінювати ядерні погрози не можна. У 2022 році багато хто не вірив, що Росія наважиться на повномасштабне вторгнення, і ця недооцінка коштувала надто дорого. Тепер важливо не повторити ту саму помилку й бути готовими навіть до найгіршого розвитку подій.
Михаил Дубинянский
