Історія зникнення бійця РДК Степана Каплунова, як з’ясувалося, завершилася не викраденням, а силовим протистоянням між представниками українських спецслужб. Спершу був затриманий без пояснень, потім — невідкладні слідчі дії, а згодом ситуація вилилася в стрілянину біля будинку на вулиці Юрія Шумського в Києві.
Увечері 1 вересня в Березняках, на лівому березі Києва, мешканці почули автоматні черги та крики біля будинку на вулиці Юрія Шумського. Для міста, яке регулярно живе під загрозою ракетних і дронових атак, це стало шоком: стрілянина відбувалася не на фронті, а в звичайному житловому кварталі.
Згодом з’ясувалося, що в протистоянні брали участь не невідомі озброєні люди, а українські силовики: співробітники СБУ та військові підрозділу «Тимур» Головного управління розвідки Міноборони. За наведеним описом, цей епізод став фіналом ланцюга подій, який почався ще 23 серпня.
Тоді біля свого будинку був затриманий боєць РДК і заступник командира з бойової роботи Степан Каплунов. Його вивели троє чоловіків у цивільному, без розпізнавальних знаків, і відвезли на старому BMW X5. Побратими Каплунова вирішили, що йдеться про викрадення, та намагалися добитися реакції від керівництва ГУР і внутрішньої безпеки.
Втім, як випливає з цієї історії, офіційної ясності довго не було. Лише після звернення до Національної поліції було зареєстровано заяву, а потім СБУ відкрила провадження вже у справі про підготовку теракту. Того ж дня оперативна група СБУ разом із Каплуновим прибула до його квартири для невідкладних слідчих дій.
Саме там, на Шумського, ситуація набула нового розвитку. На місці були й представники внутрішньої безпеки ГУР, яким показали Каплунова та дали можливість з ним поговорити. Після цього група піднялася до квартири для обшуку. Фактично це означало, що керівництво ГУР було поінформоване про те, що відбувається, хоча частина побратимів залишалася без інформації.
За версією співрозмовників СБУ, слідство мало підстави шукати в квартирі додаткові телефони та переписку, пов’язані з можливим співробітництвом Каплунова з ФСБ. Водночас джерела в прокуратурі пояснювали терміновість дій тим, що слідчі хотіли юридично закріпити вилучений телефон і отримані дані.
Але напередодні візиту силовиків квартиру вже контролювали бійці «Тимура». Вони побоювалися, що за такого розвитку подій до житла можуть щось підкинути, тому організували спостереження та чергування. Коли оперативна група СБУ прийшла до дверей, з’ясувалося, що замок уже замінили, а всередині, ймовірно, перебувають озброєні люди.
Після спроби відчинити двері силовики зіткнулися з двома бійцями «Тимура» з автоматами. Їх швидко роззброїли, однак далі конфлікт лише загострився. Коли частина співробітників спустилася до під’їзду, з двору до них підійшов ще один боєць підрозділу — Сергій Іванов. Побачивши людей біля входу й вирішивши, що це ті, хто затримав його соратника, він наставив на них зброю та наказав лягти на землю.
Потім Іванов зробив чергу в повітря. Один зі співробітників ГУР упав на асфальт, а решта сховалися в під’їзді та повернулися до квартири Каплунова. У цей час група, що перебувала в мікроавтобусі біля будинку, опинилася в небезпечній ситуації, і керівник слідчих дій наказав посилити контроль біля входу.
Після цього інцидент остаточно вийшов з-під контролю і переріс у відкрите протистояння, яке згодом стало предметом обговорення вже не лише силовиків, а й політичного керівництва. Історія з Каплуновим показала, наскільки гострим може бути конфлікт між структурами, які формально діють на одному боці.
