Керівники спецслужб Чехії, Латвії та Швеції вважають, що вже найближчими місяцями Росія може активізувати диверсійну діяльність у Європі. Вони по-різному оцінюють ризик ескалації та можливого нападу на країни НАТО.
Про свої оцінки очільники європейських розвідок розповіли в інтерв’ю The Guardian. На їхню думку, Москва може робити ставку не лише на активніші дії безпілотників, а й на обмежені провокації проти держав, що межують із Росією.
Голова Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка вважає, що йдеться про сценарії, які можуть реалізуватися вже за кілька місяців, а не за роки. Він не виключив обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором та масштабну кампанію впливу.
Куделка наголосив, що Кремль намагається тиснути на вразливі місця західних суспільств, аби послабити їхню підтримку України. Водночас він зазначив, що ознак неминучого нападу зараз немає.
Керівник латвійської служби державної безпеки VDD Нормундс Межвєцс заявив, що прямих ознак негайної загрози він не бачить. Разом із тим, за його словами, є сигнали підготовки Москви до більш жорстких кроків у Європі. Він припустив, що частина таких дій може бути спрямована на загальну дестабілізацію та створення атмосфери страху.
The Guardian зазначає, що політики країн Балтії, які давно критикували м’яку позицію Західної Європи щодо Росії, тепер самі закликають бути обережнішими у публічних заявах. На їхню думку, розмови про нібито неминуче вторгнення можуть зашкодити економікам і суспільствам.
Голова військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссон також не побачив ознак готовності Москви до реальних переговорів про завершення війни в Україні. Він назвав нещодавній інцидент із дроном із вибухівкою в аеропорту Лейпцига поворотним моментом, оскільки німецька влада пов’язує його з російською розвідкою.
Усі троє керівників спецслужб переконані, що в найближчі місяці диверсійна кампанія Росії в Європі, ймовірно, посилиться. На їхню думку, її цілі — послабити підтримку України, внести розкол у НАТО та залякати європейців.
Межвєцс додав, що російська тактика, на його спостереження, змінюється: від хаотичних підпалів і дій, розрахованих на паніку, до атак на конкретні об’єкти, пов’язані із західною підтримкою України. Куделка, своєю чергою, вказав ще на одну проблему — такі інциденти перевантажують ресурси спецслужб, адже далеко не завжди одразу зрозуміло, що саме стало їхньою причиною.
