Від початку повномасштабної війни Україна отримала майже 200 мільярдів доларів зовнішньої фінансової допомоги, і саме вона значною мірою підтримує роботу держави, армії та соціальної сфери.
Із 24 лютого 2022 року обсяг зовнішнього фінансування, яке надійшло до Києва, наблизився до 200 мільярдів доларів. Ця сума співставна з ВВП України за відносно мирний 2021 рік. За кілька років залежність держави від закордонних дотацій стала настільки високою, що без них було б важко говорити про стабільну роботу бюджету, соціальних виплат, гуманітарних програм і закупівель для армії.
Україна в умовах війни значною мірою живе за рахунок зовнішньої підтримки, і цю модель нерідко порівнюють із пацієнтом, якому потрібне штучне дихання. Такий формат не є унікальним: в історії були приклади держав, чия економіка тривалий час трималася на допомозі ззовні. Серед них згадували Південну Корею 1950-х років і Південний В’єтнам періоду затяжної війни.
У матеріалі наголошується, що великі обсяги закордонних вливань майже неминуче піднімають тему корупції та неефективного використання коштів. Але навіть якщо допомога розподіляється відносно прозоро, вона все одно змінює внутрішні правила гри. Держава починає менше залежати від власних платників податків і отримує більше свободи у прийнятті рішень.
На цьому тлі автор ставить запитання про ризики для України. З одного боку, зовнішні дотації дають змогу компенсувати втрати від російських ударів і підтримувати функціонування держави. З іншого — немає гарантії, що міжнародні партнери закриють усі бюджетні діри. Уже зараз, як зазначається, для фінансування Сил оборони України бракує 27 мільярдів доларів.
Додаткову невизначеність створює й політична динаміка на Заході. У США Україна вже стикалася зі зміною позиції головного донора, а в Європі дедалі голосніше лунають заклики скоротити допомогу Києву. Автор вважає, що для Росії це може створити вікно можливостей, адже Кремль не зацікавлений у завершенні війни й може розраховувати на послаблення підтримки України в майбутньому.
