У Південній Кореї, в День заснування нації, у Сеулі пройшли масштабні акції проти політики президента Лі Чже Мьона. Учасники звинувачували владу в послабленні безпеки, корупції та погіршенні життя громадян і вимагали притягнути главу держави до відповідальності.
3 жовтня, у День заснування нації, в столиці Південної Кореї відбулося кілька масових мітингів із критикою президента Лі Чже Мьона. Протестувальники говорили про зв’язки влади з КНДР, проблеми національної безпеки, руйнування правової системи та падіння рівня життя.
Лідер консервативної партії «Сила народу» Чан Донхьок під час виступу на одному з мітингів різко розкритикував главу держави. За його словами, за півтора року правління Лі країна опинилася у вкрай складному становищі, а якщо нічого не змінити, вся нація може стати «заручницею» північнокорейського лідера Кім Чен Ина.
Чан також пов’язав загрози безпеці з недавнім вибухом мін у демілітаризованій зоні, де постраждали південнокорейські військові. За повідомленнями, до інциденту можуть бути причетні сили КНДР. Крім того, він звинуватив президента у нездатності протистояти Пхеньяну та у зв’язках із незаконними фінансовими схемами, які обговорюють щодо Лі.
Ще однією темою виступів стала реформа системи кримінального правосуддя. Опоненти президента стверджують, що вона обмежує можливості прокурорів і створює умови для зняття обвинувачень із Лі.
За даними «Сили народу», її мітинг у центрі Сеула зібрав близько 200 тисяч людей. Водночас низка медіа, посилаючись на неофіційні оцінки поліції, писала про значно меншу кількість учасників — приблизно 9–10 тисяч. На плакатах протестувальники вимагали відставки Лі, розслідування та захисту національної безпеки.
Власну акцію проти президента провела й консервативна Ліберальна партія об’єднання під керівництвом пастора Чан Кьондона. За неофіційними оцінками поліції, у протесті брали участь близько 28 тисяч людей. Його учасники наполягали на ретельному розслідуванні інциденту в демілітаризованій зоні, критикували курс адміністрації на зближення з Північною Кореєю та говорили про ризики для союзу Сеула і Вашингтона.
Напруження посилилося і на тлі нещодавніх заяв Лі Чже Мьона щодо України та обміну інформацією про північнокорейських військовополонених. Тоді ж у Сеулі вимагали від Києва офіційних пояснень. Додаткового резонансу набув і інцидент із мінами в демілітаризованій зоні, після якого південнокорейська сторона пригрозила Пхеньяну відповідними заходами.
