Після зупинки українського морського коридору частина потужностей гірничо-металургійного комплексу може стати на простій, а виробництво — скоротитися приблизно на 35%, вважають у GMK Center. Аналітики наголошують, що новий шок для галузі може виявитися важчим, ніж у перший рік повномасштабної війни.
Зупинку морського коридору не варто сприймати як просте повторення подій 2022 року, коли українська металургія витримала повну блокаду морського експорту. На цей раз, за оцінкою GMK Center, умови для галузі змінилися настільки, що наслідки можуть бути суттєво жорсткішими.
Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко зазначає, що 2026 рік для галузі є складнішим за перший, найгостріший рік повномасштабної війни. Ідеться не лише про саме закриття моря, а й про те, що змінилося все довкола цього рішення.
У першому півріччі цього року через морські порти проходило 50% експорту сталі з України, 95% експорту чавуну та 50% експорту залізної руди. Саме ці обсяги найбільш чутливі до припинення морського маршруту.
У GMK Center нагадують, що у 2022 році Європейський Союз фактично підставив плечe українським виробникам, розширивши доступ до свого ринку та скасувавши частину мит і бар'єрів. Тоді ринок ЄС став компенсатором втраченого морського напряму.
Тепер ситуація протилежна. Із липня в ЄС діє режим імпортних квот, який, за очікуваннями, скоротить постачання української сталі до європейських країн на 60% порівняно з рівнем 2025 року. Це відбувається тоді, коли альтернативні канали збуту й без того зводяться переважно до сухопутних маршрутів через сусідні держави.
За оцінками аналітиків, нові квоти можуть зменшити експорт сталевої продукції з України на 1,3–1,5 млн тонн. Водночас обмеження ЄС стосуються лише готової сталевої продукції, а майже половина морського експорту припадає на напівфабрикати, насамперед квадратну заготовку.
Такі напівфабрикати постачали до Болгарії, Румунії, Туреччини, Італії та Іспанії для подальшої переробки. За перші шість місяців 2026 року цей потік становив близько 520 тис. тонн.
Андрій Тарасенко підкреслює, що саме цей сегмент постраждає найбільше. Перенесення напівфабрикатів на сухопутні маршрути економічно недоцільне, адже маржинальність таких поставок і так майже нульова через виплати CBAM.
До прямого падіння виробництва через квоти в ЄС додається ще приблизно мільйон тонн щорічного скорочення в сегменті напівфабрикатів, який залишається без життєздатного маршруту поставок.
Залізорудний сектор у 2022 році значною мірою врятувався завдяки експорту через європейські порти. Тоді цьому сприяли високі ціни на руду: у Китаї тонна залізорудної дрібнозернистої сировини коштувала близько $120. Нині ситуація протилежна — ціни стійко знижуються і вже тримаються нижче $98 за тонну.
За такої цінової кон'юнктури експорт через європейські порти, який у 2022 році був рятівним, тепер не окупається. У GMK Center прогнозують, що значна частина залізорудних потужностей буде зупинена, а виробництво в секторі може скоротитися на 35% порівняно з рівнем першої половини 2026 року.
Удар припадає не лише на експортну, а й на імпортну частину балансу. Після втрати Покровської вугільної групи українські металургійні підприємства працюють на імпортному вугіллі, причому близько 70% такого імпорту надходить зі США та Австралії.
Тепер без морського коридору вугілля доведеться доставляти в один із європейських портів, а звідти везти в Україну залізницею. За оцінкою GMK Center, цей маршрут може виявитися майже вдвічі дорожчим за попередній і додати близько 15% до вартості вугілля.
Прямі втрати від закриття морського коридору аналітики оцінюють у $150–200 млн на місяць лише через скорочення експорту. Водночас ця сума не враховує непрямі наслідки: зростання витрат на доставку сировини, підвищення операційних витрат на тонну сталі через втрату ефекту масштабу та ризик повної зупинки окремих виробництв.
- 23 липня рух суден до чорноморських портів України було призупинено через загрозу російських атак.
- Перед цим українські чорноморські порти протягом кількох тижнів зазнавали повітряних ударів.
- У липні зафіксували 67 атак на порти, 35 атак на судна в акваторіях портів і 22 атаки на судна, що прямували Українським морським коридором.
- Південний гірничо-збагачувальний комбінат почав процес призупинення видобутку та тимчасового скорочення роботи.
На тлі тиску на морський коридор частина українських трейдерів переорієнтувала зерно та інші вантажі на Дунай, однак більшість експортерів поки не готові компенсувати втрату морського каналу будь-якою ціною і займають вичікувальну позицію.
