Рахункова палата заявила, що офіційна звітність про публічні закупівлі не показує повного обсягу державних витрат і не відображає реальний рівень конкуренції. На думку аудиторів, це знижує аналітичну цінність статистики та ускладнює реформу.
Система публічних закупівель в Україні, як зазначають у Рахунковій палаті, дедалі більше перетворюється на формальну оболонку: частина витрат залишається поза обліком, а значна частка процедур, які вважаються конкурентними, фактично такими не є.
Такі висновки аудитори зробили під час аналізу звіту Міністерства економіки за підсумками 2025 року. За законом міністерство щороку подає до парламенту, уряду та Рахункової палати дані про кількість і вартість закупівель, рівень конкуренції, скарги та результати контролю. Після цього звіт перевіряє Рахункова палата, оцінюючи повноту й достовірність поданої інформації.
Проблема, на думку Палати, починається вже з предмета обліку. Міністерство у своєму аналізі спиралося лише на закупівлі, відображені в електронній системі Prozorro, тоді як частина оборонних закупівель і закупівлі до 50 тис. грн, проведені поза системою, залишилися за межами звіту. Аудитори наголосили, що такі операції також входять до системи публічних закупівель і впливають на її загальні показники.
Окремо Рахункова палата звернула увагу на великий оборонний сегмент і закупівлі газу. За її даними, міністерство не включило до узагальнених показників вартість газових закупівель на 192,03 млрд грн, хоча ця інформація була оприлюднена в системі. Крім того, у звіті були відсутні відомості про десятки тисяч оборонних закупівель, проведених із використанням ЕСЗ.
Через це оцінка масштабу ринку виявилася заниженою. Якщо Мінекономіки визначало частку публічних закупівель на рівні 10,15% номінального ВВП, то Рахункова палата оцінила її щонайменше у 15,43%. Змінився і перелік галузей, де зосереджені найбільші бюджетні кошти: замість будівництва у лідери вийшли оборона, енергетика та будівництво.
Не менш проблемною аудитори назвали й конкуренцію. Із понад 3,51 млн закупівель значна частина проводилася поза Prozorro, тобто без конкурентної процедури. А серед відкритих торгів з особливостями у більшості випадків подавалася лише одна пропозиція. У Рахунковій палаті вважають, що це фактично робить такі закупівлі неконкурентними.
Загалом договори за процедурами, які аудитори віднесли до неконкурентних, становили 639,37 млрд грн — це понад 70% вартості всіх договорів. Водночас навіть цей показник не є остаточним, оскільки частину великих оборонних і газових закупівель у ньому враховано не повністю.
Рахункова палата також звернула увагу на скарги учасників закупівель. У 2025 році Антимонопольний комітет задовольнив 68% розглянутих скарг. У Мінекономіки це трактують як підтвердження ефективності механізму оскарження, проте аудитори вважають, що такий підхід не показує, які саме порушення повторюються та чому вони виникають.
Ще один висновок стосується самої реформи системи публічних закупівель. На момент аналізу не було затверджено операційний план реалізації стратегії реформування на 2024–2026 роки, а частина завдань Міністерства економіки та держпідприємства «Прозорро» залишилася невиконаною або була перенесена.
У Рахунковій палаті також вказали на відсутність оцінки актуальності винятків із законодавства, запроваджених під час воєнного стану. Аудитори рекомендують перейти до повної бази даних про всі закупівлі за рахунок державних коштів, обмежити підстави для договорів без відкритих торгів і затвердити операційний план на 2026 рік.
На думку Палати, доки облік будується навколо електронної системи, а не навколо всіх публічних коштів, статистика відображатиме не реальний ринок, а лише його частину. Саме тому звіт за 2025 рік, як вважають аудитори, не може дати повної картини стану системи.
