Попри санкції та багаторічні дискусії, російське програмне забезпечення для обліку й управління досі залишається в українському бізнесі та окремих державних структурах. На тлі війни й кіберзагроз це піднімає питання не лише законності закупівель, а й безпеки даних та залежності від софту, який мали б давно витіснити з ринку.
В Україні вже кілька років намагаються обмежити використання російського програмного забезпечення, насамперед 1С і пов’язаних із ним рішень. Однак, як показує ринок, повної відмови так і не відбулося: компанії й далі будують бухгалтерський та кадровий облік навколо цих систем, а державні установи витрачають кошти на їхній супровід і спеціалістів.
Перші масштабні обмеження для російських цифрових сервісів з’явилися ще у 2017 році. Тоді під санкції потрапили, зокрема, 1С, «ВКонтакте», «Одноклассники», Mail.ru, «Яндекс» та інші компанії. Але, як зазначають в IT Ukraine, обмежувати потрібно не лише конкретну юридичну особу, а сам програмний продукт, інакше його можна просто переоформити або вивести на ринок під іншою назвою.
Саме так на ринку з’явився BAS — рішення, яке позиціонували як європейську альтернативу, але за архітектурою воно фактично повторювало 1С. Протягом 2022–2026 років депутати кілька разів намагалися закріпити пряму заборону на використання такого ПЗ в законі, однак жодна з ініціатив не стала чинним законом. У 2023 році санкції проти 1С продовжили ще на 10 років, а для держструктур окремо заборонили закуповувати й використовувати 1С та BAS.
Водночас у січні 2026 року Держспецзв’язку сформувала перелік забороненого програмного та мережевого обладнання. До нього потрапляють продукти, пов’язані з підсанкційними особами й компаніями, а також рішення, заборонені за рішенням суду. Але механізм залишається неповним: окремого штрафу за сам факт використання такого ПЗ немає, а отже контроль і відповідальність і далі обмежені.
За оцінками IT Ukraine, близько 75% українських компаній досі користуються російським програмним забезпеченням. На ринку ERP лунають ще вищі оцінки — до 90%. Це видно і за вакансіями: запити на бухгалтерів, операторів та програмістів 1С і надалі дають десятки оголошень у різних сферах.
Формально для приватного бізнесу прямої заборони немає, тож тут ідеться передусім про репутаційні та кіберризики. Але проблема особливо чутлива в державному секторі та оборонній сфері. У матеріалі згадуються вакансії з вимогою знання 1С або BAS в окремих компаніях оборонно-промислового комплексу, а також у державному підприємстві «Дія».
За підрахунками асоціації IT Ukraine, з 2015 року держустанови закупили через Prozorro російського ПЗ на 2,25 млрд грн. Понад половина цієї суми припала вже на період після 2022 року. У 2024 році держкомпанії витратили на такий софт 304 млн грн. При цьому після 2017 року частину закупівель почали маскувати під загальні формулювання — наприклад, «система бухгалтерського обліку» або «ПЗ для розрахунку зарплати».
Для оборонних компаній і постачальників армії це питання особливо важливе, адже їхні системи можуть містити конфіденційні дані про логістику, маршрути та закупівлі. В Агентстві оборонних закупівель пояснюють, що для постачальників продовольства вже діє поетапна інтеграція з DOT-Chain і вимога відмовитися від забороненого ПЗ. Для виробників озброєння підхід м’якший: обов’язкової відмови від таких систем у договорах поки немає, хоча можливість перейти на безпечні рішення вони мають.
Отже, український ринок і досі живе в ситуації, коли російський софт формально обмежений, але фактично залишається затребуваним. За відсутності жорсткого контролю та прозорої статистики питання відмови від 1С і BAS і далі залишається невирішеним.
