Приєднання до SEPA може суттєво спростити розрахунки України з ЄС, знизити комісії та пришвидшити перекази, але для цього Верховна Рада має вчасно ухвалити пакет законопроєктів щодо фінмоніторингу.
Ідея приєднання України до SEPA — Єдиної зони платежів у євро — давно розглядається як один із найпрактичніших кроків євроінтеграції. Цей формат часто називають «фінансовим безвізом», адже він робить платежі в євро між Україною та країнами-учасницями майже такими ж, як усередині ЄС.
SEPA об’єднує 41 країну, зокрема держави Євросоюзу, Велику Британію, Швейцарію, Молдову та країни Західних Балкан. У платіжних схемах Європейської платіжної ради беруть участь тисячі банків і провайдерів платіжних послуг, а обсяг операцій сягає десятків мільярдів щороку.
Для бізнесу це означає швидші перекази, менші комісії та простіші розрахунки. Для економіки загалом — зниження витрат, кращі умови для інвесторів і легший вихід українських компаній на ринок ЄС. За оцінками Мінфіну, український бізнес і громадяни можуть заощаджувати 70–100 млн євро на рік, а Єврокомісія оцінює потенційний ефект ще вище.
Вигода від SEPA важлива не лише для приватного сектору. Україна закуповує в ЄС товари та обладнання, зокрема для оборони. Нині кожен міжнародний платіж проходить через додаткові ланки — банки-кореспонденти, перевірки та зайві процедури, що подорожчує й уповільнює розрахунки. Після приєднання до SEPA платежі в євро здійснюватимуться через спільну інфраструктуру та за єдиними правилами.
Щоб отримати доступ до SEPA, Україна має привести фінансове законодавство у відповідність до вимог ЄС, насамперед у сфері протидії відмиванню коштів. У Верховній Раді вже є необхідний пакет законопроєктів, і його потрібно ухвалити у 2026 році, інакше вимоги до України можуть стати жорсткішими.
Ключовими є законопроєкти №14327-д, №15501 і №15503. Основний із них завершує етап адаптації фінансового моніторингу до правил ЄС, а також передбачає створення Реєстру рахунків і індивідуальних банківських сейфів та Реєстру бенефіціарних власників трастів. Два інші документи вносять зміни до кодексів.
Саме реєстр рахунків і сейфів викликав найбільше суперечок. Водночас ідеться не про базу, де буде видно залишки коштів, історію платежів або вміст сейфів. До реєстру потраплять лише ідентифікаційні дані власника рахунку, IBAN і банк, а у випадку сейфа — факт укладення договору оренди.
Сенс реєстру в тому, щоб уповноважені органи могли швидше знаходити активи конкретної особи без масових запитів до всієї банківської системи. Доступ до даних буде обмеженим, а законопроєкт передбачає додаткові запобіжники від необґрунтованих звернень.
Часу на рішення обмаль. Нині для оцінки готовності України до SEPA достатньо відповідати чинним четвертій і п’ятій директивам ЄС щодо протидії відмиванню коштів. Але вже після листопада 2026 року для нових заявок вимоги будуть вищими: Європейська платіжна рада враховуватиме ширший антивідмивний пакет ЄС.
Це означає жорсткіші правила перевірки клієнтів, контролю готівки та криптоактивів, визначення бенефіціарів, санкційного нагляду та роботи реєстрів. У ЄС новий регламент щодо протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму почне діяти у 2027 році, і Україна має адаптувати своє законодавство до цих норм у межах євроінтеграції.
Є й фінансова мотивація. Створення реєстру рахунків і сейфів пов’язане із зобов’язаннями України за програмою Ukraine Facility, а також із умовами Світового банку та МВФ. Тобто питання SEPA напряму поєднане не лише з реформою, а й із міжнародною підтримкою країни.
Водночас позитивне рішення про приєднання не підключить усі банки автоматично. Спершу Європейська платіжна рада має включити Україну до географічної зони SEPA, а вже потім кожен банк або платіжна установа приєднуватиметься до схем окремо. Зазвичай між таким рішенням і першими операціями минає близько пів року.
SEPA і надалі розвивається: попереду масові миттєві платежі, перевірка отримувача перед переказом і нові механізми протидії шахрайству. Для України це шанс зробити розрахунки з ЄС простішими, швидшими й дешевшими. І, схоже, вікно можливостей справді обмежене найближчим часом.
