Безбар’єрність в Україні дедалі частіше сприймають не як тему лише про пандуси, а як ознаку якості державних, суспільних і бізнес-послуг. На форумі «Моя безбар’єрність. Вивчені уроки» учасники обговорили, чому доступність уже стала обов’язковою умовою для сервісів у країні, де зростає попит на інклюзивні рішення.
Безбар’єрність в Україні дедалі менше зводиться лише до фізичного доступу. Війна, повернення ветеранів, зростання кількості людей з інвалідністю та нові очікування суспільства змушують державу, громади й бізнес інакше будувати послуги та сервіси.
Про це говорили учасники III щорічного форуму «Моя безбар’єрність. Вивчені уроки», який організував Ощадбанк за підтримки Visa в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар'єрів».
Як зазначали спікери, в Україні вже є окремі рішення, але вони поки не завжди складаються в цілісну систему. Для держави ключове завдання — не просто формально створити послугу, а зробити так, щоб людина справді могла нею скористатися.
Заступниця міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Наталія Козловська наголосила, що змінювати потрібно не лише середовище, а й підхід до підготовки фахівців, які його проєктують.
За її словами, часто буває так, що пандус є, але користуватися ним неможливо. Тому зміни потрібні і на рівні освітніх програм, і в мисленні викладачів, які готують майбутніх спеціалістів.
Ще одна проблема — фрагментованість державних послуг. Людині нерідко доводиться самостійно ходити між різними установами, збирати документи й координувати роботу органів влади.
Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська звернула увагу і на те, що система вищої освіти в Україні досі майже не пристосована для людей з інвалідністю. На її думку, інклюзивність має ставати не окремою ініціативою, а обов’язковою частиною будь-якого рішення.
Ольга Руднєва, керівниця реабілітаційного центру Superhumans Center, зазначила, що чимало медичних закладів в Україні також залишаються недоступними. Водночас проблема стосується не лише лікарень, а й усіх публічних просторів, де людина повинна отримувати послуги без фізичних і комунікаційних бар’єрів.
На рівні громад безбар’єрність особливо помітна в щоденному житті — у транспорті, школах, лікарнях, магазинах, спортивних закладах та адміністративних послугах. Тому недостатньо зробити доступним один об’єкт: важливий увесь маршрут людини.
Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон нагадав, що, за оцінками уряду, після завершення війни кожен п’ятий українець буде або ветераном, або членом ветеранської родини. Це одна з причин, чому безбар’єрність має стати єдиним стандартом надання послуг.
У регіонах уже працюють адаптивні спортивні клуби, безбар’єрні ЦНАПи та інші сервіси, однак їх поки недостатньо. Заступниця міністра молоді та спорту Вікторія Рясна повідомила, що в країні діє 227 адаптивних клубів, і робота над розширенням мережі триває.
Міський голова Сарн Руслан Серпенінов зауважив, що для громад упровадження безбар’єрності залишається непростим процесом, адже він вимагає і фінансових ресурсів, і постійної роботи з мешканцями, яким потрібно пояснювати важливість таких змін.
У фінансовому секторі безбар’єрність означає не лише зручний вхід до відділення, а й доступ до цифрових і фінансових сервісів. Саме тому Ощадбанк і Європейська Бізнес Асоціація вирішили створити Комітет з безбар’єрності.
Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн заявив, що безбар’єрність неможливо побудувати в одному банку чи одній організації — це завжди питання партнерства. За його словами, банк уже розвиває стандарти доступності, а разом із партнерами навчає представників муніципалітетів, соціального захисту та комунальних підприємств коректної комунікації.
Радниця-уповноважена президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна наголосила, що практичний досвід, яким діляться організації, допомагає іншим проходити цей шлях швидше. А голова Національного банку Андрій Пишний зазначив, що найкращі практики мають ставати стандартами і частиною правил.
Ощадбанк, своєю чергою, уже впроваджує конкретні рішення в цифрових сервісах. За словами членкині правління Наталі Буткової-Вітвіцької, кожен п’ятий кредит у банку нині видається онлайн, а частка цифрових договорів страхування сягнула 50%. Стратегічна мета — повна цифровізація процесів.
У Visa також наголошують, що зручні електронні платежі мають допомагати людям незалежно від віку, стану здоров’я чи місця проживання. Віцепрезидентка і регіональна менеджерка компанії в Україні Тетяна Чорна зазначила, що безбар’єрність для компанії — це основа сталого розвитку суспільства.
Голова наглядової ради Ощадбанку Володимир Лавренчук вважає, що інклюзивність уже стала базовим стандартом для сервісних компаній, а не додатковою перевагою.
Представники громадського сектору нагадали й про принцип «нічого про нас без нас». Засновниця «Ігор Нескорених» в Україні Аліна Фролова застерегла від формального залучення ветеранів і людей з інвалідністю до обговорення рішень та наголосила, що їх потрібно не демонстративно запрошувати, а повноцінно залучати до тестування й оцінки сервісів.
Перша леді Олена Зеленська у зверненні до учасників форуму підкреслила, що найважливіша зміна починається з мови та ставлення до людини. За її словами, система працює тоді, коли на будь-якому рівні в центрі рішень стоїть саме людина.
