Після ревізії критично важливих підприємств в Україні близько 15% компаній не змогли підтвердити свій статус. Нові вимоги найбільше вдарили по малому бізнесу, агросектору та перевізниках, тоді як великі гравці загалом пристосувалися до оновленої системи.
Уряд завершив перегляд статусу критично важливих підприємств, розраховуючи збільшити мобілізаційний ресурс і перекрити схеми, які дозволяли окремим компаніям бронювати понад половину військовозобов’язаних працівників. Але оновлені правила одразу показали, наскільки по-різному вони працюють для великих і невеликих компаній.
Серед ключових умов для бізнесу тепер — середня зарплата не нижче 25,9 тис. грн і нові підходи до розрахунку квоти бронювання. Змінився й сам порядок подання документів: великі компанії з валютною виручкою від 32 млн євро на рік та сплаченими податками від 1,5 млн євро звертаються до профільних міністерств, а малий і середній бізнес — до обласних військових адміністрацій.
Саме відсутність єдиного стандарту на місцях стала однією з головних проблем. У регіонах з’явилися власні критерії, які нерідко виявлялися надто жорсткими або незвичними, через що підприємцям доводилося шукати нестандартні шляхи, аби зберегти бронь для працівників.
Агросектор першим відчув наслідки
Сільське господарство опинилося серед тих галузей, які найсильніше постраждали від змін. За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, до кінця серпня 4,5 тис. підприємств отримали статус критично важливих через Мінекономіки, ще 2 тис. — через ОВА. Але частина дрібних господарств у цю систему не вписалася.
У Всеукраїнській аграрній раді зазначають, що приблизно 15% із близько 800 господарств-членів асоціації не змогли підтвердити критичність ані через міністерство, ані через місцеві адміністрації. Для фермерів із невеликим земельним банком це означало фактичну втрату шансів на бронювання.
Згодом Мінекономіки ще більше посилило вимоги до фермерів, а обласні адміністрації, навпаки, підвищили власні пороги. У результаті в низці областей для невеликих господарств із площею до 100 гектарів вікно для бронювання фактично закрилося.
Консультантка ВАР з питань обліку, оподаткування та бронювання Леся Панкратова каже, що відсутність єдиного підходу призвела до різних правил у кожній області. Десь вимагали працевлаштувати певну кількість внутрішньо переміщених осіб, десь установлювали норму щодо бронювання на площу землі, а десь вводили додаткові економічні або навіть тваринницькі критерії.
За її словами, в окремих регіонах фермери були змушені терміново шукати кіз і овець, щоб виконати формальні вимоги. У галузі намагалися домогтися встановлення спільного мінімального порогу, але у відомствах заявляли, що не можуть впливати на рішення обласних адміністрацій.
Щоб утриматися, частина господарств об’єднувала земельний банк і штучно укрупнювалася. Але для сімейних ферм втрата статусу нерідко ставала критичною: якщо мобілізують засновника, земля залишається без обробітку, а бізнес швидко втрачає стійкість.
Проблему малого агробізнесу в уряді визнали і згодом пом’якшили вимоги. Тепер для подання документів через профільне відомство поріг знизили до 200 гектарів, а вимоги до річного чистого доходу зменшили до 20 млн грн. Подати заявки на нових умовах аграрії зможуть з 18 жовтня.
Але навіть це не знімає всіх ризиків. Восени агросектор може зіткнутися з другою хвилею труднощів — через сезонну модель виплат і вимогу щодо середньої зарплати. В умовах падіння цін на зерно, складної логістики та переповнених складів у багатьох господарств може не вистачити коштів на «білі» зарплати, а отже і на збереження бронювання.
Перевізники вперлися у нестачу людей
Міжнародні автоперевезення теж зіткнулися з дефіцитом кадрів. За словами віцепрезидента АсМАП Володимира Балінa, нестача водіїв у транспортних компаніях сягає 30–40%, а половина вантажного автопарку країни простоює.
Галузь страждає не лише від загального дефіциту працівників, а й від випадків, коли водій виїжджає за кордон і не повертається. Лише цього року комісія розглянула понад 700 подібних випадків. Для компаній це означає прямі збитки та необхідність терміново шукати заміну, щоб забрати залишену за кордоном вантажівку з товаром.
В АсМАП вважають, що для перевізників квоту бронювання потрібно підвищити щонайменше до 75%. Там наголошують, що саме логістика утримує економіку в робочому стані, а без вирішення питання з бронюванням галузі буде важко виконувати свою функцію.
Водночас частину нових правил в асоціації називають прозорішими: уряд відмовився від паперових CMR-накладних і перейшов до перевірки фактичного перетину кордону. Тепер компанія має підтвердити не менше п’яти рейсів за 90 днів.
Але й цей компроміс не знімає всіх проблем. Черги на кордонах, обмеження на перебування в ЄС і тривалі маршрути ускладнюють виконання вимог. Додатковий ризик пов’язаний із перевірками на кордоні, які можуть тривати до 72 годин. Якщо в цей період виникають технічні зауваження або «червоний» статус у системі, водій може опинитися під мобілізацією просто на пункті пропуску.
Ще одна проблема — юридичний статус бізнесу. Майже 44% із 2 800 компаній-членів АсМАП працюють як фізичні особи-підприємці, а ФОП, згідно із законом, не може бронювати працівників. Без реорганізації в юридичну особу отримати статус критичності неможливо.
IT-сектор зберіг стійкість, але чекає стабільності
Для технологічного бізнесу нові вимоги не стали таким фінансовим ударом, як для аграріїв чи перевізників. Підвищення зарплатної планки з 21,6 тис. грн до 25,9 тис. грн великі IT-компанії майже не відчули.
Головні труднощі в галузі пов’язані з іншими чинниками: тривалим розглядом заявок, технічними збоями та жорсткішими правилами для сумісників. В IT Ukraine Association кажуть, що бізнесу особливо бракує стабільності правил, оскільки зміни під час подання документів заважають планувати роботу й утримувати фахівців в Україні.
Окрему складність створює гібридна модель зайнятості: компанії працюють одночасно зі штатними співробітниками, гіг-спеціалістами та підрядниками. Однак позаштатники за законом залишаються без захисту, що ускладнює збереження ключових команд.
Водночас для ринку є й практичний плюс: компанії, які встигли вчасно підтвердити критичність, можуть продовжувати бронювання без вимушених перерв. А в асоціації зазначають, що випадки технічних затримок у реєстрах потрібно окремо розбирати разом із профільними відомствами.
Що показав перегляд
Найболючішим новий підхід виявився для тих галузей, де робота залежить від одного-двох ключових працівників або від сезонної виручки. Для великих компаній система загалом виявилася посильною, а от малий бізнес, особливо в регіонах, часто зіткнувся з локальними вимогами, які складно виконати без втрат.
У підсумку оновлена модель бронювання показала головний ризик: єдині наміри уряду на практиці по-різному працюють залежно від сектора, масштабу бізнесу та регіону.
