Верховна Рада незабаром розгляне законопроєкти, які пропонують посилити покарання за перевищення швидкості. На тлі тривожної статистики щодо ДТП експерти нагадують: одних штрафів замало — потрібні і контроль, і безпечна інфраструктура, і зміна звичок водіїв.
Український парламент цього тижня може повернутися до теми, від якої напряму залежать життя водіїв, пасажирів і пішоходів. Йдеться про перевищення швидкості — один із головних чинників смертності на дорогах.
Нині депутати мають розглянути два законопроєкти. Основний документ № 15348 пропонує підвищити штрафи за порушення швидкісного режиму. Якщо зараз за перевищення більш ніж на 20 км/год водію виписують 340 гривень, то в разі ухвалення ініціативи сума зросте до 680 гривень. За серйозніші порушення покарання також стане жорсткішим: штрафи можуть становити 2720 і 3400 гривень, а для тих, кого протягом року щонайменше п’ять разів ловлять на значному перевищенні швидкості, передбачено вже 17 000 гривень.
Профільний комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав цей варіант. Є й альтернативний законопроєкт № 15348-1, який пропонує ще суворіший підхід. У ньому, зокрема, фігурує зниження порога відповідальності з 20 до 10 км/год, а за систематичні порушення можливе позбавлення прав на рік. Втім, до цього документа комітет поставився менш прихильно.
Депутат Андрій Осадчук визнає, що навіть м’якша версія ініціативи може зіткнутися з браком голосів. За його словами, парламентарі рідко демонструють ентузіазм, коли йдеться про додаткові санкції для порушників ПДР, особливо у питаннях швидкості. Саме голосування він вважає тестом на зрілість парламенту.
Проблема, утім, набагато ширша, ніж розмір штрафів. Статистика ДТП в Україні показує, що держава поки не змогла суттєво змінити ситуацію: щороку на дорогах гинуть 3–3,5 тисячі людей, а кількість аварій із загиблими та постраждалими тримається на рівні десятків тисяч. За оцінками експертів, на мільйон жителів в Україні припадає приблизно вдвічі більше жертв ДТП, ніж у середньому в країнах ЄС.
Одним із помітних нововведень у сфері безпеки стало поява на вулицях Києва та області так званих «фантомів» — патрульних автомобілів, які автоматично фіксують перевищення швидкості. За перші 11 днів вони зареєстрували майже 14 тисяч порушень. У поліції наголошують, що мета таких машин не в кількості штрафів, а в профілактиці: водій має дотримуватися правил, не знаючи, де саме його можуть зафіксувати.
Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький зазначає, що камери та автоматична фіксація вже дають результат. За його словами, лише цього року такі системи виявили 3,5 мільйона випадків перевищення швидкості, тоді як прилади TruCAM виявили майже 400 тисяч порушень. Водночас навіть низькі штрафи, вважає він, можуть працювати у зворотний бік і не зупиняти порушників.
За останні роки в Україні вже відбулися помітні зміни. У містах знизили дозволену швидкість до 50 км/год, розмір штрафу за непристебнутий ремінь зріс у кілька разів, а кількість водіїв, які користуються ременями безпеки, поступово збільшується. За словами експертів, якщо кілька років тому пристібалися лише 15% автомобілістів, то нині — вже кожен другий. Але до звичок, які стали нормою в країнах на кшталт Швеції, ще далеко.
Фахівці наголошують: швидкість залишається головним убивцею на дорогах. Саме вона, за їхніми словами, стає причиною приблизно кожної другої смертельної ДТП. Тому питання зводиться не лише до покарання, а й до системи загалом. Серед можливих рішень називають штрафні бали для злісних порушників, заохочення для обережних водіїв і навіть створення окремого органу, який би відповідав за координацію дорожньої безпеки.
Ще один важливий чинник — інфраструктура. Експерти вказують, що широкі смуги, великі проспекти та невдала організація руху нерідко самі провокують водіїв їхати швидше. Тож, кажуть вони, зменшення швидкості на дорогах має поєднуватися зі зміною дорожнього простору, а не зводитися лише до штрафів.
