Після заборони прямої реклами тютюнова індустрія перенесла акцент у місця продажу. Яскраві вітрини, брендовані касові зони та екрани біля полиць стали постійним каналом впливу на покупців.
Після законодавчої заборони реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів компанії швидко змістили маркетинг у магазини, кіоски, супермаркети та на автозаправні станції. Там роль рекламних банерів нині виконують яскраві вітрини з тютюновою продукцією, брендовані зони біля кас і рекламні екрани.
Хоча закон забороняє рекламу тютюну, кольорові вставки, підсвічування та інші візуальні акценти в місцях продажу, на практиці такі рішення й далі поширені. Вони розраховані не лише на залучення нових покупців, а й на утримання людей із нікотиновою залежністю.
За даними Державної податкової служби, станом на червень 2026 року в Україні діє понад 65 тисяч точок продажу тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет. З них 64 897 ліцензій видано на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а 560 — на продаж рідин для електронних сигарет.
Якщо співвіднести це з оцінкою постійного населення на підконтрольних територіях України на рівні близько 29 мільйонів людей, виходить 2,24 точки продажу тютюну та нікотину на 1000 населення. Порівняно з 2022 роком кількість ліцензій майже не змінилася, однак щільність таких точок на тисячу жителів зросла майже на 10%.
Якщо ж враховувати нижчі оцінки чисельності населення на підконтрольних уряду територіях — 22–25 мільйонів, — показник стає ще вищим: від 2,6 до 3 точок продажу на 1000 населення. За таких умов тютюнові вироби опиняються буквально на шляху дітей і підлітків.
Найбільше ліцензій видано у великих регіонах країни: Львівській, Дніпропетровській, Київській, Одеській та Харківській областях, а також у Києві. Подібна ситуація спостерігається і на ринку алкоголю: нині в Україні діє близько 87 тисяч ліцензій на роздрібну торгівлю, що становить приблизно 3 точки на 1000 людей.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує регулювати кількість, щільність і розташування точок продажу алкоголю, щоб зменшити його споживання. Дослідження водночас доводять, що висока концентрація місць продажу тютюну та нікотину сама по собі створює маркетинговий тиск.
Найвразливішими до такого впливу є діти. За даними Американської академії педіатрії, діти, які бачать викладку сигарет у магазинах, на 64% частіше починають курити, ніж їхні однолітки в населених пунктах, де таку викладку заборонено.
Для дорослих курців відкрита демонстрація тютюнових виробів теж стає перешкодою на шляху до відмови від залежності. Близько 38% тих, хто намагається кинути курити, зазначають, що вигляд тютюнової продукції на вітринах викликає імпульсивне бажання знову вжити тютюн.
Дослідження також підтверджують, що рекламна викладка в точках продажу збільшує загальний обсяг реалізації тютюну на 12–28%. Це робить вітрини не просто елементом торгівлі, а інструментом просування продукції.
Серед країн, які обмежили таку практику, наводять Нідерланди. Там із 1 січня 2024 року повністю заборонили продаж тютюну в супермаркетах, що призвело до закриття близько 40% усіх точок продажу тютюну в країні. У результаті кількість курців скоротилася на 23 тисячі людей, або приблизно на 1% за рік.
Урядовий план на 2030–2032 роки передбачає подальше скорочення доступності тютюну — його планують прибрати із заправок і невеликих магазинів, залишивши продаж лише у спеціалізованих точках. Схожий підхід застосовують і в інших країнах: у Угорщині кількість точок продажу тютюну знизилася до 0,6 на 1000 людей, у Фінляндії показник становить 1, а в Австралії — 1,2.
Для України ця тема також залишається актуальною. За даними ВООЗ, кожна друга дитина стикається з рекламою тютюну саме в місцях продажу, а для молоді 18–29 років викладка тютюнових і нікотинових виробів є одним із головних каналів реклами.
Водночас 81% громадян підтримують заборону на викладку тютюнових і нікотинових виробів у торгових точках. У цьому контексті важливою виглядає імплементація статті 13 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка передбачає повне усунення видимості тютюнових виробів у місцях продажу як форми реклами та стимулювання продажів.
В Україні вже розроблено євроінтеграційний законопроєкт №12091, який, зокрема, передбачає повну заборону викладки тютюнових і нікотинових виробів у місцях торгівлі. Прихильники ініціативи вважають, що це допоможе прибрати нав’язливу рекламу з маршрутів від дому до школи, знизить ризик залучення дітей до нікотинової залежності та захистить тих, хто вже кинув курити або лише намагається це зробити.
Нагадаємо, щороку в Україні близько 100 тисяч людей передчасно помирають від хвороб, пов’язаних із вживанням тютюну, а держава втрачає близько 3,2% ВВП. На тлі демографічної кризи ефективні антитютюнові заходи можуть зменшити навантаження на систему охорони здоров’я та підтримати соціально-економічний розвиток країни.