Український уряд поставив на паузу частину видатків, які не пов’язані безпосередньо з обороною та соціальними виплатами. Причинами стали зростання потреб на війну, падіння податкових надходжень і затримка міжнародної допомоги.
Влада України посилила режим економії та почала переносити частину видатків на пізніший термін. Насамперед ідеться про капітальні проєкти, які фактично зупинили, а також про окремі поточні платежі установ і місцевих бюджетів.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила, що Мінфін переніс частину видатків вересня, жовтня і листопада на грудень. Під відтермінування потрапили будівництво та реконструкція, захист енергетичної інфраструктури, соціальне житло, укриття у школах і лікарнях. За її словами, така затримка означає, що значну частину цих коштів цього року вже не вдасться освоїти.
Про зупинку робіт заявив і найбільший підрядник «Великого будівництва» — компанія «Автострада». Її власник Максим Шкіль повідомив, що всі роботи призупинено після того, як держава без попередження пригальмувала фінансування капітальних видатків.
Обмеження зачепили не лише будівництво. За словами співрозмовників у уряді, Раді та органах місцевого самоврядування, затримуються платежі за комунальні послуги державних установ, шкіл і лікарень. Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев підтвердив, що казначейство в ручному режимі проводить майже кожен платіж, а частину критичних витрат доводиться окремо виносити на рішення уряду.
Співрозмовники в уряді кажуть, що штучно затримано платежі приблизно на 20 млрд грн. Це стосується всіх видатків, які проходять через Державну казначейську службу, зокрема місцевих бюджетів і бюджетних установ.
Одна з причин погіршення ситуації — зниження податкових надходжень на тлі російських ударів по українському бізнесу. У серпні невиконання плану за доходами становило майже 16 млрд грн, а за оцінкою уряду, до кінця року бюджет може недоотримати ще 70 млрд грн.
Друга і ключова причина — затримка зовнішнього фінансування. Україна не отримала другий транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 4,26 млрд доларів, який очікували в середині вересня. Євросоюз не погодив перерахування коштів, оскільки Київ не виконав низку обов’язкових вимог.
Для розблокування траншу Верховна Рада має ухвалити кілька рішень, серед них — закон про скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, закон про оцінку майна, постанову про конкурсну комісію для відбору членів Рахункової палати та скасування змін, які послаблюють фінансовий моніторинг для осіб на високих посадах. Однак наступне повноцінне засідання парламенту заплановане лише на середину жовтня.
Навіть у разі швидкого виконання цих умов надходження грошей не розв’яже всіх проблем. Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що Силам оборони потрібно додатково 27 млрд доларів понад уже закладені в бюджеті кошти. Частина цієї суми потрібна на закупівлю засобів для deep strike, ще близько 7 млрд доларів — на грошове забезпечення та інші виплати військовим.
В уряді визнають, що частину оборонних видатків можна покрити за рахунок резерву оборони, економії за іншими програмами та перерозподілу всередині Міноборони. Проте з фінансуванням закупівлі озброєння ситуація складніша. Серед можливих джерел називають частину кредиту ЄС, розрахованого на 2027 рік, а також механізми співпраці з партнерами, зокрема PURL, Drone Deal і формат «Рамштайн».
Водночас влада вже дивиться далі за поточний рік: через зростання військових витрат і дефіцит зовнішніх ресурсів проблема бюджету-2027 може виявитися ще важчою. Уряд визнає, що нинішня пауза у фінансуванні — лише частина глибшої та складнішої фінансової ситуації, яка надалі посилюватиметься.
