Спеціальний трибунал у справах воєнних злочинів у Косові в середу має оголосити вирок колишньому президентові Хашиму Тачі та ще трьом колишнім командирам, яких звинувачують у вбивствах і катуваннях під час конфлікту із Сербією 1998–1999 років.
Прокуратура просить призначити 58-річному Тачі та його колишнім соратникам з Армії визволення Косова по 45 років позбавлення волі. Усі четверо підсудних заперечують обвинувачення.
За версією обвинувачення, під час бойових дій сили АВК розправлялися з політичними опонентами та людьми, яких вважали колаборантами. Прокурори стверджують, що колишні командири несуть відповідальність за загибель понад 100 людей.
Захист Тачі наполягає, що справа безпідставна і фактично є спробою переписати історію. Адвокати наголошують: немає доказів, які б безпосередньо пов’язували Тачі з імовірними злочинами або підтверджували, що він контролював інших командирів АВК.
Процес викликав широкий резонанс на Балканах. Наслідки війни та проголошення незалежності Косова у 2008 році й досі залишаються джерелом напруженості між Приштиною та Белградом.
Для багатьох косовських албанців Тачі та бійці АВК є героями, які здобули свободу. Напередодні оголошення вироку в багатьох містах Косова встановили великі екрани з відліком часу, а на головних вулицях масово вивісили прапори Армії визволення Косова.
Через високу ймовірність масових заворушень місцева поліція разом із міжнародними миротворчими силами запровадила безпрецедентні заходи безпеки, готуючись до можливих спалахів насильства. США та низка європейських дипломатичних представництв закликали своїх громадян уникати будь-яких скупчень людей у Косові.
Армія визволення Косова, що складалася з етнічних албанців, вела партизанську війну проти сербських сил, підконтрольних тодішньому лідеру Югославії Слободану Мілошевичу. Війна супроводжувалася масовими етнічними чистками албанського населення, здійсненими сербськими військами, а конфлікт завершився 1999 року лише після втручання НАТО та 78-денних бомбардувань Югославії, що змусили Белград вивести війська з регіону.
Хашим Тачі був політичним лідером АВК. Після війни він став одним із найвпливовіших політиків країни та обіймав посаду прем’єр-міністра. У 2008 році Тачі зачитав Декларацію про незалежність Косова від Сербії. Із 2016 року він був президентом республіки.
Спеціалізовані палати у справах Косова створили у 2015 році під тиском міжнародної спільноти. Установа діє за законодавством Косова, однак складається з іноземних суддів. З міркувань безпеки трибунал розмістили в Гаазі, щоб гарантувати захист свідків від можливого залякування та тиску на батьківщині.
Восени 2020 року Тачі добровільно подав у відставку з посади глави держави, аби постати перед трибуналом у Гаазі та захистити своє ім’я. У 2010 році Міжнародний суд ООН постановив, що проголошення незалежності Косова не порушувало норм міжнародного права. Незалежність Косова визнали понад 100 держав-членів ООН, серед них — США, Велика Британія та більшість країн ЄС. Водночас Україна не визнає незалежність Косова.
