Міністерство фінансів підготувало законопроєкт, який має впровадити окремі норми європейської директиви ATAD. Документ зачіпає не лише компанії, а й ФОП, бізнес за кордоном та українців, які живуть поза країною.
На тлі дискусій про податкові зміни, пов’язані з євроінтеграцією, проєкт Мінфіну щодо впровадження окремих положень ATAD залишився менш помітним. Відомство вже оприлюднило документ і нині збирає зауваження бізнесу та експертів перед поданням до парламенту.
Ініціатива має наблизити українське законодавство до правил ЄС, які спрямовані на боротьбу з податковими схемами та виведенням прибутку. Водночас у запропонованій редакції йдеться не лише про компанії, а й про фізичних осіб та окремих підприємців.
Які норми пропонує Мінфін
- обмеження витрат за кредитами, які можна враховувати під час розрахунку податку на прибуток, на рівні 30% EBITDA;
- введення exit tax під час вивезення активів і основних засобів за кордон або при зміні їхньої податкової прив’язки;
- закріплення поняття податкового зловживання та права податкових органів самостійно його виявляти;
- регулювання гібридних розбіжностей і перегляд підходів до визначення податкового резидентства.
У Мінфіні пояснюють, що обмеження щодо кредитних витрат має протидіяти схемам, коли через внутрішньогрупові позики зменшують оподатковуваний прибуток в Україні. Якщо витрати перевищать встановлений поріг, вони не зможуть повністю зменшувати базу оподаткування.
Окремий блок стосується виведення активів. Якщо компанія переносить виробництво, обладнання чи інші основні засоби за кордон, такі дії можуть трактуватися як умовний продаж майна з відповідними податковими наслідками. За задумом авторів, це потрібно для того, щоб оподаткування зберігалося в юрисдикції, де створюється економічна вигода.
Найбільше запитань у бізнесу викликає норма про податкове зловживання. Законопроєкт дозволяє податковій службі самостійно оцінювати, чи має операція «розумну економічну причину», і за потреби застосовувати підвищене оподаткування. Це може зачепити, зокрема, так звані зарплатні ФОП.
Ще одна чутлива частина — зміни у правилах податкового резидентства. Вони можуть вплинути на мільйони українців, які виїхали за кордон після початку великої війни, а також на окремі іноземні компанії, що працюють в Україні. Якщо нову норму ухвалять, деяким із них доведеться по-новому визначати, у якій країні сплачувати податки.
Бізнес-асоціації та консультанти вже вказують, що в законопроєкті є положення, яких немає в самій директиві ATAD. На їхню думку, частина формулювань надто широка і створює ризики правової невизначеності, додаткового адміністративного навантаження та жорсткішого контролю з боку податкових органів.
Мінфін наполягає, що проєкт потрібен для виконання євроінтеграційних зобов’язань. Водночас обговорення документа показало, що навколо нього очікуються тривалі суперечки — насамперед через розширення повноважень податкової та можливий вплив на бізнес і громадян.
